 Вступ
Усе християнське віровчення ґрунтується на заповіді любові до Бога, ближнього (Лк 10:27) і навіть до ворога (Мт 5, 43-48). Проте, різні християни по різному трактують питання війни і миру: одні знаходять аргументи для обґрунтування радикального пацифізму, а інші благословляють війська своєї держави на військову окупацію інших народів. У цьому контексті потрібно розглянути вчення Католицької Церкви, яка своє вчення базує на «теорії справедливої війни». Згідно з вченням Католицької Церкви мир є найбажанішою умовою і станом розвитку кожного суспільства. Проте, людська природа є уражена гріхом, у людей є постійна жага до влади, існують різні мови і культури, закони і релігії, тому ці фактори є джерелом постійних конфліктів, які періодично виливаються у жорстокі війни. Згідно з біблійним вченням лише в Царстві Небесному пануватиме повноцінний мир, щастя і процвітання людського роду (Об 21, 1-4), а зараз потрібно зробити все, щоб наблизити Царство Боже, але бути готовим до труднощів і війн (Мт 24, 3-39; 2 Петр 3, 3-14). Традиція справедливої війни, яка стосується історії людства до Другого Приходу Христа, розвинулася в ранній Церкві, у патристичну і схоластичну добу пізньої античності і середньовіччя, а також знайшла своє продовження у шістнадцятому столітті. З появою і поширенням зброї масового ураження у ХХ і ХХІ ст. Католицька Церкви дещо скоригувала своє ставлення до умов справедливої війни, про що свідчать офіційні звернення і документи Католицької Церкви.
Завантажити (pdf)
In his book on the roots of secularisation of Western society, Charles Taylor singled out three main domains in which the category of God, once deeply rooted in the premodern period, lost its essential role. He spoke of the physical world that surrounded people, the social order, such as a kingdom, polis, and church, and finally the “enchanted” world in its fullness.[1] He noted that in the year 1500 one could hardly imagine anyone who would not have faith in God; however, in 2000 many consider this not only a plausible alternative, but also, in many cases, an inevitable choice.
[1] Чарльз Тейлор, Секулярный век (Москва: Издательство Библейско-богословского института, 2017), с. 33, Russian translation by Alexei Vasiliev, Leonid Kolker, and Andrei Lukianov from Charles Taylor, A Secular Age (Cambridge, London: Belknap Press of Harvard University Press, 2007).
Завантажити (pdf)
В статті розглянуто вчення про розрізнення між сутністю й енергією Пресвятої Трійці в богословській думці відомого візантійського богослова і святого XIVст. Григорія Палами. Представлено важливість даної богословської проблеми для обґрунтування, як творчої присутності трансцендентного предвічного Триєдиного Бога в сотвореній Ним багатоманітності іманентного світу, так і можливості участі людини в Божому житті та її Обоження. Окреслено головні аспекти сутнісно-енергійного розрізнення та катафатичного виміру богословської думки Григорія Палами. Розглянуто вчення про божественні енергії та їх головні характеристики. У цьому контексті проаналізовано головні поняття, які виражають динаміку Божої всюдисущності. Особливу увагу в статті присвячено значенню Паламового енергійного підходу у богословленні для різних ділянок богословської науки.
Освітній процес європейського вищого навчального закладу - це вертикаль, основою якої є головний бенефіціар - студент. Будь-які процеси, що стосуються якості освіти й науки, не мають змісту, якщо студент не бере в них участі й не впливає на якість цілого комплексу освітньої сфери закладу, якщо він не задіяний у механізми контролю та реформування. Як зазначає Кеті Керфут, працівник британської агенції із забезпечення якості освіти, «процес залучення студентів набуває дедалі більшої ваги. Для того щоб це стало реальністю, вищі навчальні заклади повинні створювати для студентів найкращі умови для того, щоб вони могли впливати на своє навчальне середовище та активно діяти в тих питаннях, які для них важливі»[1]. Програма студентського контролю й оцінювання якості повинна бути частиною загальної системи забезпечення якості освіти у країні. [...]
Завантажити
Імператив якості: вчимося цінувати і оцінювати вищу освіту //
вид. "Компанія "Манускрипт"", Львів 2014, с. 261-286
[1] Агенція із забезпечення якості вищої освіти QAA робить ставку на залучення студентів, Quality Assurance Agency for Higher Education / Пер. І. Михайленко, О. Бурдик [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.euroosvita.net/prog/print.php/prog/print.php?id= 1610.
Головні вимоги щодо забезпечення якості праці академічних працівників прописані в «Стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти». Згідно з цим документом «навчальні заклади повинні мати у своєму розпорядженні певні процедури і критерії, які б засвідчували, що викладачі, які працюють із студентами, мають відповідну кваліфікацію і високий фаховий рівень для здійснення своїх службових обов’язків. Ті, хто здійснюють зовнішню перевірку навчального закладу, мають про них знати і оцінити їх у кінцевому звіті про перевірку». Для того щоб дотримуватись цього стандарту і повноцінно залучати до науково-педагогічного процесу викладачів як найважливіший навчальний ресурс, необхідно дотримуватись головних рекомендацій, які є підґрунтям для нього. [...]
Завантажити
Від контролю до культури якості: перезавантаження процесів забезпечення якості в українській вищій школі //
вид. "Компанія "Манускрипт"", Львів 2014, с. 112-129
 In the article the author reflects on the problem of the ontological distinction between the transcendence and immanence of God in the theological thought of Macarius of Egypt. The focus of his analysis is on the apophatic approach to the interpretation of the unutterable, inaccessible and unknowable nature of God and the conceptual and terminological ways in which God’s presence is expressed in created being. The main terms by which Macarius expresses God’s absolute remoteness from the world, on one hand, and His presence in the world on the another, are analyzed. The researcher considers the spiritual and ascetic dimension of the anthropological and soteriological views of Macarius’ theology through the prism of the pneumatology and christology.
Завантажити
The article examines the figure and the teaching of the famous Byzantine theologian, Hesychast and Church leader of the fourteenth century St. Gregory Palamas. The author considers the problem of the intratrinitarian being of God in the Palamas’ doctrine and analyses the key characteristics of this “hidden” dimension of the Holy Trinity. Special attention is paid to the analysis of the apophatic approaches in answering the question: how can God, who is actively present in the created world and filling it, be at the same time completely ontologically removed from created reality. In this context the author analyses the key notions which express the “intradivine” transcendence of God’s being: ousia, hipostasis, intratrinitarian relation, theologia, oikonomia.
Завантажити
The article discusses the problem of the ontological distinction between God’s transcendence and immanence in the theological thought of Athanasius of Alexandria, a Church Father of the IV century. The author presents the main conceptual and terminological apparatus that Athanasius used in his antinomic approach to the “reconciliation” of apophatic and kataphatic images of God. He analyzes the key characteristics of these two dimensions of the nature of God. Special attention is paid to the analysis of the kataphatic approache in answering the question: how can God, who is completely ontologicaly removed from created reality, be at the same time actively present in the world and filling it. In this context the author analyzes the key notions, which express the “intradivine” remoteness and God’s active nearness in relation to created being.
Завантажити
|
