|
Віра – це інтуїтивне відчуття присутності Бога у повсякденному житті людини. Віра не потребує доказів, але докази можуть слугувати шляхом до віри. 1. Суть проблеми Є добре відомим факт, що багато хто з видатних фізиків ХХ сторіччя протягом життя остаточно приходили до ідеї Бога, причому, в незалежності від ступеню свого попереднього атеїзму. Одні з них після цього ставали «звичайними» вірними, тоді як інші сприймали дану подію як професійний виклик і починали активно «шукати Бога в фізиці». Звичайно, автор, будучи особою тверезомислячою, не відносить себе до видатних фізиків. Але, тим не менше, його шлях до Бога у фізиці був, хоч і не зовсім «стандартним», але, в цілому, подібним. Здобувши свого часу ступінь доктора фізико-математичних наук, він відчув велике полегшення – нарешті з’явилась реальна можливість виконувати не тільки «обов’язкові» дослідження, а також приділяти увагу проблемам, до яких усі ці роки лежала душа, але не доходили руки. А душа лежала, ні, не до пошуків Бога в фізиці, як це логічно витікало б із вище сказаного, а до побудови принципово нової версії теорії ієрархічних динамічних систем. То ж останні двадцять п’ять років досліджень були направлені, в тому числі, і на розбудову такої теорії. «Досвід Бога – це досвід свободи» – це один з висновків, які зробив о. Тарас Барщевський, доцент кафедри богослов’я УКУ, під час доповіді в рамках нещодавнього семінару на ФБФ. Він розглянув, як святе Письмо і демократія пов’язані в нашій європейській цивілізації та які з сучасних демократичних принципів знаходять своє коріння в біблійних книгах.
2 червня відбувся міждисциплінарний семінар кафедри богослов’я «Сучасні виклики і нові можливості богослов’я: радикальна готика». Цю оригінальну тему на межі богослов’я і культурології розвиває о. Олег Гірник.
«Радикальна готика» є, за задумом автора, конструктивістською складовою «богословського авангарду». Богословський авангард із його «принципом проминання» (переконанням, що усе змінюється, немає нічого зафіксованого) відображає досвід ранньої Церкви, яка дуже наголошувала на «проминанні» цього світу, за яким мало би бути щось нове. Це був своєрідний богословський клімат очікування приходу Христа, есхатологічної напруги. Тому, на думку доповідача, ми можемо сміливіше знаходити паралелі між поетами-авангардистами та богословською риторикою, і це може бути свіжий подув у розвиток богослов’я. Крім того, авангард як те, що стоїть попереду, першим відчуває на собі виклики й удари середовища. А це те, що дуже потрібне для євангелізації, коли християнську вістку потрібно пронести у найдальші закутки і в найскладніших ситуаціях.
Український католицький університет Гуманітарний факультет (Кафедра КлаВіС; Кафедра нової і новітньої історії; Кафедра світової історії нового і новітнього часу) Філософсько-богословський факультет (Кафедра богослов’я) Інститут історії Церкви
Семінар відбувся 20 грудня о 16:00 в семінарській кімнаті (101) філософсько-богословського факультету УКУ (вул. Хуторівка 35а, м. Львів). «Концепція Бога в сучасній фізиці» доктор фізико-математичних наук,
Відкритий науковий міждисциплінарний семінар на тему: «Експертиза як невід’ємний доказ у розгляді подружніх процесів». Доповідач: доктор канонічного і цивільного права, старший викладач кафедри богослов’я УКУ о. Ігор Галей. |
4 листопада 2014 року відбувся Перший Міждисциплінарний семінар УКУ «Київська традиція та християнський універсум», і цього року був він присвячений постаті святого Йосафата Кунцевича. Ідея започаткування подібного роду семінарів виникла на периферії різних інституцій (Гуманітарного ф-ту, кафедри богослов’я Філософсько-богословського ф-ту, а також Інституту історії Церкви), що й визначає їх міждисциплінарність. Метою семінару є критичне переосмислення та популяризація еклезіальної ідеї Київської Церкви.
Ідея семінару 
Доповідач: сестра Теодора Шулак (МНІ), магістр богослов’я, психотерапевт.
