Віра – це інтуїтивне відчуття присутності Бога у повсякденному житті людини. Віра не потребує доказів, але докази можуть слугувати шляхом до віри.
1. Суть проблеми
Є добре відомим факт, що багато хто з видатних фізиків ХХ сторіччя протягом життя остаточно приходили до ідеї Бога, причому, в незалежності від ступеню свого попереднього атеїзму. Одні з них після цього ставали «звичайними» вірними, тоді як інші сприймали дану подію як професійний виклик і починали активно «шукати Бога в фізиці».
Звичайно, автор, будучи особою тверезомислячою, не відносить себе до видатних фізиків. Але, тим не менше, його шлях до Бога у фізиці був, хоч і не зовсім «стандартним», але, в цілому, подібним. Здобувши свого часу ступінь доктора фізико-математичних наук, він відчув велике полегшення – нарешті з’явилась реальна можливість виконувати не тільки «обов’язкові» дослідження, а також приділяти увагу проблемам, до яких усі ці роки лежала душа, але не доходили руки. А душа лежала, ні, не до пошуків Бога в фізиці, як це логічно витікало б із вище сказаного, а до побудови принципово нової версії теорії ієрархічних динамічних систем. То ж останні двадцять п’ять років досліджень були направлені, в тому числі, і на розбудову такої теорії.
4 листопада 2014 року відбувся Перший Міждисциплінарний семінар УКУ «Київська традиція та християнський універсум», і цього року був він присвячений постаті святого Йосафата Кунцевича. Ідея започаткування подібного роду семінарів виникла на периферії різних інституцій (Гуманітарного ф-ту, кафедри богослов’я Філософсько-богословського ф-ту, а також Інституту історії Церкви), що й визначає їх міждисциплінарність. Метою семінару є критичне переосмислення та популяризація еклезіальної ідеї Київської Церкви.
Ідея семінару 
Доповідач: сестра Теодора Шулак (МНІ), магістр богослов’я, психотерапевт.
