Літургійне богослов'я як академічна дисципліна - доволі недавнє поняття в богослов'ї. Термін почали активно вживати у перших декадах XX століття, а набрав він особливої популярности та вагомости головно після II Ватиканського Собору, водночас у всіх конфесіях. На відміну від простого вивчення уставу, літургійне богослов'я має допомогти зрозуміти й пережити богослуження як зустріч із Живим Богом, розкрити, як через богослуження християнин (а також спільнота) зростає у вірі та знаходить підтримку і провід у своєму християнському житті. Дискусія про літургійне богослов'я як про академічну дисципліну, яка відмінна від «вивчення уставу», про співвідношення літургійного богослов'я і догматичного богослов'я і про перспективи міжконфесійної літургійної співпраці щойно розпочинається серед богословів України. Стаття пропонує розглянути в загальних рисах історичний та інтерпретативний аспект літургійного богослов'я, щоби запропонувати модель міжконфесійної академічної співпраці у цій ділянці.
|
відбулася міжнародна науково-практична конференція «Требник Київський 1646 р. як відображення богослужбово-пасторальної реформи митрополита Петра Могили», Організатори: Філософсько-богословський факультет УКУ, Кафедра літургійних наук УКУ, Літургійна комісія Львівської Архиєпархії УГКЦ
Протягом останніх десятиліть тема посту широко дискутувалася на сесіях Синоду єпископів УГКЦ. Зокрема, на зламі 1996-го року було створено комісію, якій доручили підготувати літургійний довідник для Церкви на підставі Інструкції для застосування літургійних приписів Кодексу Канонів Східних Церков. Також одним із завдань цієї комісії було приготувати вказівки щодо Святих Часів на посний період. Направду, важливим для практики посту в УГКЦ був цей Синод єпископів під головуванням Патріарха Йосифа Сліпого в Римі 1966-го року. Його рішення були затверджені через три роки. Важливим є те, що на Синоді єпископи проаналізували попередню церковну постову практику, зокрема постанови Замойського (1720 р.) та Львівського соборів (1891 р.). Однак, з 1997 року і до цього часу не було жодних соборових рішень щодо практики посту в Церкві.
24 вересня 2015 року на філософсько-богословському факультеті УКУ відбулася науково-практична конференція "Прослава та почитання святих в УГКЦ", яку організували Програма ліценціату літургійних наук та Літургійна комісія Львівської Архиєпархії УГКЦ. Учасники заходу виголосили такі доповіді: |
Хто принаймні раз побував на Божественній літургії, котру очолює єпископ, архиєпископ, митрополит чи патріарх, той не міг не зауважити відмінности цього богослуження від звичних парохіяльних служб, навіть на великі празники. Літургія починається урочистою зустріччю єпископа, облаченням його в літургійні одежі посеред церкви, благословеннями на різні сторони світу й урочистим входом у святилище, який відбувається не на початку Літургії, як це звичайно роблять священики, а під час співу третього антифону, коли, зазвичай, відбувається обхід з Євангелієм. Навіть сам храм переображається для служіння архиєрейської літургії. На місці звичного для наших церков тетраподу встановлюють особливе підвищення з єпископським сідалищем - амвон. Єпископа супроводжує повний церковний причет: священики, диякони, піддиякони. Богослуження переповнене святковими піснеспівами, різноманіттям літургійних одеж та дійств.
Серед багатьох рукописних кириличних требників, що збереглися до сьогодення, требник Київський XV ст. (зберігається в Апостольській ватиканській бібліотеці у фонді Борджіо-Ілліріко №15), який був книгою митрополита Київського Ісидора (1433-1458), а на відміну від інших упродовж століть привертав до себе увагу багатьох церковних дослідників. По-перше, тому що він був не тільки святительським требником, а й требником митрополичим, по-друге, тому що він містить тексти богослужень як требника, так і архиєратикона, а по-третє, тому що він подає також церковно-канонічні документи Київської Церкви. Цей рукописний требник не перестає бути актуальним і нині.
23 вересня 2016 р.
Цього року новим викликом для Церкви постало бажання багатьох християн святкувати свято Різдва разом 25 грудня. Про те наскільки оправданим є таке бажання християн і чи реально на практиці святкувати Різдво усім разом розповідає о. Василь Рудейко, доктор літургійного богослов’я, викладач УКУ, заступник Голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
Літургісти УКУ взяли участь у шостому міжнародному симпозіумі Ad Fontes Liturgicos. Симпозіум був заснований у 2010 році літургістами Польщі, Словаччини та України як нагода до обміну напрацюваннями та інтуїціями, пов’язаними із дослідженням джерел літургійного життя Церкви. Із того часу він відбувається щороку в богословських навчальних закладах Кракова, Львова та Прешова.
