patristics
|
The most natural environment for a religious experience, kerygma, and doctrine of primitive Christians was undoubtedly grounded in the Jewish synagogue, bet knesset, which has been a central communal institution of Judaism. In fact, it had been the native educational milieu for Jesus himself, who must have been enrolled in a synagogal school in his childhood and later used it for preaching in his adult life. Even though until 70 CE Jerusalem Temple was the center of the Jewish cult, the synagogue clearly had its own particular function, serving as a local meetinghouse for study and, also, prayer. In effect, its administrators were none other than teachers, rabbis. When Jerusalem Temple was destroyed, the synagogue became its surrogate. Consequently much of the liturgy and instruction of rabbinic Judaism and newly emerging Judeo-Christianity – even the times of statutory prayer and the number of services held on holidays and festivals – was framed to correspond with the rituals and rhythms of the defunct Temple cult.[1]
Патристичні читання “Про створення людини” Григорія Нисського за участі перекладача Олександра Левка
На Філософсько-богословському факультеті відбулися треті патристичні читання у цьому семестрі. Читання або ж перекладацька майстерня була присвячена трактату “De opificio hominis” або ж “Про сотворення людини” святителя Григорія Нисського у перекладі Олександра Левка. Патристичні читання – це захід, організований кафедрою богослов’я УКУ, який має на меті розвиток українського богословського середовища, вироблення й систематизації досконалішого богословського словника. Щоб завдяки співпраці філологів, богословів, перекладачів українська мова збагачувалася й поглиблювалася, і не виникало дорікань, що вона не пристосована відображати справді глибинні явища філософсько-богословської думки.
22 березня відбулися патристичні читання, а точніше перекладацька майстерня Першого слова «На святу Пасху та про своє зволікання» Григорія Богослова. Присутні патристи й перекладачі обговорили особливості твору складнощі його перекладу.
Особливо цікавими були місця тексту, що згодом послужили джерелом воскресних стихир. Адже, напевне, багатьом християнам відомі та близькі слова: «Воскресіння день, просвітімось урочистим святом, і один одного обнімімо. Скажімо «браття» і тим, що ненавидять нас, все простімо задля воскресіння…»
12 травня відбувся черговий відкритий науковий семінар кафедри богослов’я УКУ, і цього разу доповідала доцент кафедри богослов’я д-р Марія Горяча. Вона привернула увагу до антропологічної проблематики у творах мало вивченого, проте дуже оригінального автора IV-го століття, Псевдо-Макарія. Доповідачка підготувала цікаву презентацію богословських поглядів цього непересічного автора. Вона зосередилася на таких аспектах: загальна характеристика Макарієвого корпусу, історія дослідження та основні проблеми, ключові антропологічні поняття, а також історія Адама та таїнство душі, у яких ця його антропологія унаочнена, адже історія Адама певним чином інтерналізується в душі кожної людини.
Як поділився з нами сам перекладач, «текстище складний, хоч і доволі малий». Допомогти перекладачу зібралися: Уляна Головач, Ростислав Паранько, Максим Тимо, Марія Горяча, Петро Сабат, о. Василь Рудейко, Віктор Жуковський, о. Олег Кіндій, Соломія Тимо, Олег Дудич та інші.
За словами декана о. д-на Романа Завійського, на запрошення якого приїхав викладач, це перший із трьох інтенсивних курсів, які у цьому семестрі на ФБФ викладатимуть англійською мовою іноземці. Деніел Ворден – докторант з Університету святого Андрія (Шотландія), який вважається шотландським Оксфордом. Науковим зацікавленням Деніела є дослідження того, як знання про Бога впливає на автентичне буття людини, тому він пише свою дисертацію на тему «Климент Олександрійський і Таїнство богопізнання».
Основні тези доповіді: 1. Status questionis
|
28 червня - 1 липня 2015 року у Відні відбувся літній курс, організований фундацією «PRO ORIENTE», на тему „Пневматологія в ранній Церкві – патристичні студії як база та джерело екуменізму“. У ньому взяла участь доктор богослов’я с. Єлена Колядюк, яка минулого семестру представляла результати свого дослідження на одному з відкритих семінарів кафедри богослов’я УКУ.
П’ятого травня відбулися чергові патристичні читання, організовані кафедрою богослов’я. Цього разу «майстерня слова» зібралася довкола постаті св. Мелітона Сардійського, а зокрема заради обговорення перекладу його праці «Про Пасху», над яким працював Тарас Тимо. 
Для студентів старших курсів філософсько-богословського факультету УКУ гостьовий викладач Деніел Ворден (Daniel Worden) з Шотландії читає англомовний курс про спадщину Климента Олександрійського у контексті історії ранньої Церкви.
Уже сплило трохи часу після того, як на філософсько-богословському факультеті УКУ мала місце міжнародна наукова богословська конференція «Богопізнання: Схід-Захід. Догматичні та Духовні Виміри». Однак, хоча ці два дні (9-10 жовтня) воістину інтенсивного «пізнавання Бога» пролетіли швидко, їх плоди переосмислюватимемо ще довго. Це була неординарна подія також тому, що на неї прибули відомі богослови зі США, Великобританії, Італії, Німеччини, Австрії, а у секціях доповідали молоді науковці із України, Польщі, Чехії, Білорусі, Шотландії, США.
Доповідач: о. Олег Кіндій, доктор патристичного богослов'я.
