http://www.youtube.com/watch?v=wY43_-tG_9I
scholarly seminars
|
Кафедри біблійних наук, літургійних наук та богослов'я Філософсько-богословського факультету провели у четвер, 5 березня, науковий семінар "Meal in the Bible and Liturgy". Доповідачем виступив prof. Archibald van Wieringen - Old Testament, Tilburg School of Catholic Theology, the Netherlands. Місце проведення: авд. 309, Корпус Філософсько-богословського факультету УКУ, вул. Хуторівка, 35а. Подія у facebook
18 лютого у корпусі Філософсько-богословського факультету відбувся науковий семінар та презентація книги "Монотелітство у Візантії VII століття: доктрина, політика та ідеологія влади" доцента кафедри богослов'я доктора Олександра Кащука. Дискутантами виступили доктори богослов'я Марія Горяча, о. Олег Кіндій та Павло Смицнюк. Модерував захід завідувач кафедри богослов'я Віктор Жуковський.
УГКЦ не є молодою панною, яка може, залежно від настрою, поводитися в той чи інший спосіб. Воно однак часами так буває, бо різне є пережиття церковності серед вірних самої УГКЦ. Щоб серйозніше проаналізувати, яка нині роль УГКЦ в суспільстві, потрібно перш за всього зрозуміти, хто є УГКЦ і яке є її покликання. УГКЦ – це насамперед спадкоємниця зорганізованої спільноти Ісуса Христа, яка колись повстала на берегах Києва – нині столиці України. Ця Церква далі живе і відроджується в час кожної Літургії, але на жаль, недосконало, бо носить в собі рану роз’єднання із іншим частинами Церкви того самого Ісуса Христа тут у Києві. Іншими словами, УГКЦ – це кровоточива частина Київської Церкви Ісуса Христа, яка повинна жити і служити українцям, тобто народові, який п’є воду з українських джерел, незалежно від свого національного коріння. 20 листопада відбувся науковий семінар на тему: «Живе богослов’я в кольорах: храми південної Буковини» доповідачки Марії Хомишин, асистентки кафедри богослов’я. Представлення даної теми було спробою коротко окреслити подальший розвиток сакрального мистецтва 15 – 16 ст. поствізантійського періоду на території південної Буковини (історична територія Молдавського князівства) через призму розгляду ряду розписаних храмів, які належать до спадщини ЮНЕСКО.
|
