Аудіо
Фотогалерея
Евтаназія ще не означає безболісної і швидкої смерті, бо лише у 16 зі 100 випадків люди помирали без агонії, а решта йшли з життя у тривалих і більших стражданнях. Як аргументують свою позицію прихильники евтаназії, чи полегшує вона передсмертні дні невиліковно хворої людини?
Про це під час наукового семінару «Евтаназія від античності до сьогоднення: міфи, реальність та сучасні виклики» розповіла доктор морального богослов’я, викладач біоетики, старша медсестра паліативного відділення у Шпиталі ім. Митрополита Андрея Шептицького с. Йосафата Дробик із Згромадження сестер милосердя св. Вікентія.
12 листопада на філософсько-богословському факультеті відбувся відкритий семінар «Золота доба сирійської містики. Синтез містичного богослов’я у творах Йосифа Газайї (VIII ст.)». Доповідачкою була с. Ігнатія Гаврилик, ЧСВВ.
 Тема семінару була представлена на основі праці, яка була написана на завершення ліценціатської програми в Папському Східному інституті, Рим. Сестра Ігнатія одна з перших, хто наважився взятися за сирійську богословську традицію.
Аудіо
Фотогалерея
11 червня на філософсько-богословському факультеті УКУ відбувся відкритий семінар “Дебати про вогонь чистилища на Ферраро-Флорентійському соборі (1438-1439) як кульмінація контраверсії про долю померлих між Сходом і Заходом”. З доповіддю виступив ієромонах Пантелеймон (Денис Трофімов) ЧСВВ, який нещодавно захистив докторат з догматичного богослов’я у Папському Григоріанському університеті, а також викладає у Василіанському інституті філософсько-богословських студій.
 Отець Пантелеймон є також випускником УКУ, що радо підкреслили у вступному слові і декан факультету д-н Роман Завійський, і колишній викладач отця Пантелеймона Віктор Жуковський, завідувач кафедри богослов’я. Останній зауважив, що робота о. Пантелеймона особливо цінна ще й тим, що захисти докторатів з догматики серед студентів з України – це велика рідкість, бо вимагає чималих зусиль. А вщент переповнена семінарська кімната викликала «серйозний жарт», що тематика смерті й потойбіччя не чужа нікому.
Аудіо
Фотогалерея
2 червня відбувся міждисциплінарний семінар кафедри богослов’я «Сучасні виклики і нові можливості богослов’я: радикальна готика». Цю оригінальну тему на межі богослов’я і культурології розвиває о. Олег Гірник.
«Радикальна готика» є, за задумом автора, конструктивістською складовою «богословського авангарду». Богословський авангард із його «принципом проминання» (переконанням, що усе змінюється, немає нічого зафіксованого) відображає досвід ранньої Церкви, яка дуже наголошувала на «проминанні» цього світу, за яким мало би бути щось нове. Це був своєрідний богословський клімат очікування приходу Христа, есхатологічної напруги. Тому, на думку доповідача, ми можемо сміливіше знаходити паралелі між поетами-авангардистами та богословською риторикою, і це може бути свіжий подув у розвиток богослов’я. Крім того, авангард як те, що стоїть попереду, першим відчуває на собі виклики й удари середовища. А це те, що дуже потрібне для євангелізації, коли християнську вістку потрібно пронести у найдальші закутки і в найскладніших ситуаціях.
Аудіо
Фотогалерея
19 травня відбувся відкритий семінар за участю магістра богослов’я (УКУ), докторанта Тілбурзького університету Романа Назаренка. Темою було: «Римо-Католицька Церква про міжрелігійні відносини з мусульманами: діалог чи євангелізація?» Як висловився завідувач кафедри Віктор Жуковський: «Це перший семінар, пов'язаний з міжрелігійними відносинами, і цим семінаром плануємо розпочати серію семінарів, а згодом і круглих столів – таких-собі «майданчиків» для міжрелігійного діалогу».
Фотогалерея
12 травня відбувся черговий відкритий науковий семінар кафедри богослов’я УКУ, і цього разу доповідала доцент кафедри богослов’я д-р Марія Горяча. Вона привернула увагу до антропологічної проблематики у творах мало вивченого, проте дуже оригінального автора IV-го століття, Псевдо-Макарія.
Доповідачка підготувала цікаву презентацію богословських поглядів цього непересічного автора. Вона зосередилася на таких аспектах: загальна характеристика Макарієвого корпусу, історія дослідження та основні проблеми, ключові антропологічні поняття, а також історія Адама та таїнство душі, у яких ця його антропологія унаочнена, адже історія Адама певним чином інтерналізується в душі кожної людини.
Відео
17 березня відбувся відкритий семінар о. Джона Беррі, професора догматики та фундаментального богослов’я Університету Мальти, який перебуває в УКУ з гостьовими викладами. Темою його доповіді було так зване «нове богослов’я» (nouvelle théologie) середини ХХ століття.
Отець Джон охарактеризував «нове богослов’я» як духовно-інтелектуальний рух у європейському католицькому контексті (зокрема серед домініканців та єзуїтів), головною метою якого було перенести богослов’я з «кабінету» в реальне життя, позбавити його філософсько-спекулятивних нашарувань, зокрема в умовах домінантної на той час традиції неосхоластики і неотомізму, і повернутися до простоти першого тисячоліття християнства. Цей рух ознаменував новий інтерес у спадщині Отців Церкви, Святому Письмі та літургійних джерелах. «Нові богослови» прагнули знищити прірву між релігією і повсякденним життям, зробити богослов’я «живим».
Відео
Фотогалерея
Викладач кафедри богослов’я УКУ, ліценціат релігійних наук (Загребський державний університет) о. Олег Гірник, на відкритому семінарі філософсько-богословського факультету УКУ, виступив із доповіддю «Сучасні виклики й нові можливості богослов’я: богословський авангард».
Отець Олег розповів, що розвиток сучасного богослов’я УГКЦ позначене ретроспективою східної богословської традиції і є логічним продовженням «східного повороту» (започаткував митрополит Андрій Шептицький). Як наслідок, багато греко-католицьких богословів працюють над дослідженням російського релігійного богослов’я: Георгія Флоровського, Сергія Булгакова, Олександра Шмемана, Миколи Афанасьєва та митр. Антонія Блюма.
|
