Error
“Theology in Ukraine: Organizational and Educational-Academic Context”. All-Ukrainian Theoretical-Practical Conference Print

b_250_0_16777215_0___images_stories_podiyi_img013.jpg Делегація Українського Католицького Університету взяла участь у Всеукраїнській науково–практичній конференції з міжнародною участю «Богослов’я в Україні: Організаційний та освітньо–науковий контекст», яка проходила в Києві 2–3 квітня 2013 р. В заході, який проходив на базі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, взяли участь представники світських навчальних закладів, де викладається теологія та передових православних, католицьких та протестантських богословських інститутів України, Росії, Білорусі, Сербії, Боснії і Герцеговини.

Ціллю конференції було обговорення актуальних питань викладання богослов’я в світських та духовних навчальних закладах та наукових установах, законодавчо-правового забезпечення богослов’я в системі освіти і науки в Україні, обмін досвідом між богословськими інституціями країн східної Європи.

Український Католицький Університет на заході представляли декан філософсько–богословського факультету д–н Роман Завійський, завідувач кафедри богослов’я Віктор Жуковський, викладач кафедри богослов’я Павло Смицнюк.

В своїй доповіді д–н Роман Завійський представив основні віхи розвитку ФБФ та викликів, які стоять перед викладанням богослов’я в УКУ. Роман Завійський поділився власним баченням основних тенденцій в академічному богослов’ї у світі – на фоні контрасту між розвинутою Північною півкулею і менш розвиненим Півднем і Сходом. Декан ФБФ наголосив на позитивних наслідках західної практики співпраці між різними конфесійними навчальними закладами та спільної координації в рамках асоціації богословських шкіл. В доповіді п. Завійського прозвучав ряд рекомендацій до органів державної влади щодо інституалізації богослов’я: оскільки в Україні богослов’я, як зрештою і самі церкви, протягом десятиліть комунізму зазнавало дискримінації, українським церквам – заручившись підтримкою українського суспільства, яке довіряє церквам більше ніж всім державним структурам разом узятим – доцільно вимагати від держави винятку з правила, дозволивши самим церквам сформулювати вимоги до того як повинне виглядати богослов’я. Роман Завійський запропонував домагатися від держави створення списку найкращих світових закладів, де викладається богослов’я, з яких наукові ступені могли б нострифіковуватися автоматично, чи за спрощеною процедурою.

Завідувач кафедри богослов’я УКУ Віктор Жуковський проілюстрував ті механізми і заходи, які дозволяють поєднувати академічну складову навчання з духовно–пасторальним компонентом, виховуючи високодуховних лідерів, здатних служити в кожній сфері діяльності суспільства. В богословському освітньому просторі навчальні програми мають гармонійно і комплексно розвиватись у такій академічно–виховній системі координат, яка була би окреслена трьома головними векторами: доксологічно–літургійному, академічно–науковому та суспільно–соціальному. «Одним з найголовніших елементів освітнього богословського процесу в УКУ, – наголосив п. Жуковський – є те, що наша програма бакалавра і магістра побудована так, що предмети не є відірваними від життя церкви: літургійне богослов’я від літургійного життя, моральна теологія від особистої етики, життя словом Божим від біблійних предметів, а церковна історія від живого і завжди присутнього передання Церкви». 

Представники УКУ висловили ідею створення Асоціації вищих богословських закладів України, яка допомагала б церквам і богословським інститутам координувати між собою діяльність, націлену на повне визнання богослов’я органами української влади. Одним із органів Асоціації, на думку п. Віктора Жуковського, могла би стати агенція оцінки якості богословської освіти.

Під час дводенної роботи конференції жваві дискусії велися щодо можливості викладання не–конфесійного богослов’я в державних університетах. Представники деяких церков вказали на проблематичність викладання не–конфесійного богослов’я в світських інституціях, вказуючи на те, що богослов’я, відірване від церковного життя конкретної релігійної спільноти, не може існувати. Прозвучала критика сучасної ситуації, в якій від богословів, які отримали свої вчені ступені в іноземних або українських церковних навчальних закладах, вимагається проходити процедуру перезахисту дипломів.

Учасники конференції направили свої рекомендації щодо викладання богослов’я в Україні в Міністерство освіти і науки України та парламентський Комітет з питань науки і освіти.

 

Павло Смицнюк

Більше