Error
Patristic Readings: “On Creation of Human” by Gregory of Nyssa" with the translator Olexandr Levko Print

o_levko_1.jpg

Фотогалерея

На Філософсько-богословському факультеті відбулися треті патристичні читання у цьому семестрі. Читання або ж перекладацька майстерня була присвячена трактату “De opificio hominis” або ж “Про сотворення людини” святителя Григорія Нисського у перекладі Олександра Левка.

Патристичні читання – це захід, організований кафедрою богослов’я УКУ, який має на меті розвиток українського богословського середовища, вироблення й систематизації досконалішого богословського словника. Щоб завдяки співпраці філологів, богословів, перекладачів українська мова збагачувалася й поглиблювалася, і не виникало дорікань, що вона не пристосована відображати справді глибинні явища філософсько-богословської думки.

У патристичних читаннях 12 квітня взяв участь Олександр Левко – кандидат філологічних наук, перекладач, доцент кафедри загального мовознавства і класичної філології КНУ ім. Тараса Шевченка, який глибоко вивчає святоотцівську спадщину. Свідченням цьому є укладена ним «Хрестоматія грецької патристики І-VIII ст.», де також наводиться уривок з “Про створення людини” святителя Григорія з коментарем.

b_250_0_16777215_0___images_stories_o_levko_2.jpgЩодо трактату, то перекладач розглядає його у контексті екзегетичної традиції грецької патристики. “De opificio hominis” – антропологічний трактат, який вважається одним із основоположних творів святителя. Він містить глибокі й оригінальні роздуми, на які надихало богослова не тільки Святе Письмо, а й твори Платона, Плотіна, Орігена.

Олександр Левко зазначив, що цей текст є дуже важким, але одночасно важливим в богословському плані і в філологічному. Труднощі з перекладом виникають вже від самої назви твору, який зазвичай називають “Про сотворення людини”, проте там йдеться точніше про устрій або ж «Влаштування людини».

Трактат цікавий своїм синкретизмом, поєднуючи різні стилі та жанри. Він містить богословські роздуми, які часом переплітаються з поезією, філософські екскурси, а також фізіологічні та медичні описи – є цілі розділи присвячені природі таких явищ, як сон, сльози, позіхання або природа божевілля.

b_250_0_16777215_0___images_stories_o_levko_3.jpgВиклад християнської антропології в трактаті наскрізь пронизаний думкою про людину як образ Божий, вінець творіння. Автор порівнює сотворений світ до палацу, наповненого коштовними речами, а людина є паном цього палацу і володарем світу.  Проте тут виникає протиріччя – чи може тлінна людина, зі всіма гріховними пристрастями бути подібною до вічного Бога. Автор зосереджується на темі образу та першообразу, щоразу звертаючись до слів з книги Буття «Сотворімо людину на наш образ і подобу…», та міркує, наскільки ж людина може уподібнитися до Бога.

Цікаво, що Григорій Нисський деякою мірою йде за філософією Плотіна й Орігена, і стверджує, що людина не була задумана як особа статева і статевий спосіб розмноження не був властивий для людини в Едемі, але навпаки уподібнює людську істоту до тварин.

Звертається автор і до проблеми природи зла. «Зло – це відняття добра», – стверджує Григорій Нисський у своєму творі. Проте на перекладацькій майстерні дійшли висновку, що тут йдеться, скоріше, про позбавлення або «брак добра», що звучатиме ближче до оригіналу.

Деякі слова ставлять перекладача перед складною дилемою, яке ж слово обрати в силу багатозначності, наприклад genesis, яке перекладається як походження, виникнення, а в іншому випадку – поява, а ще в іншому  – буття.  На перекладацькій майстерні йшлося про те, щоб послідовно вживати слова для перекладу певних явищ, йдучи за внутрішньою логікою слова. Інколи доводиться вигадувати власні новотвори. При цьому перекладач Олександр Левко наголосив, як важливо триматися золотої середини, щоб текст був згідний з оригіналом, але одночасно читабельний  для українського читача, так, ніби й був написаний його рідною мовою.

Доповідач підсумував, що, попри складнощі, твір Григорія Нисського є глибоко оптимістичним  і вчить нас позитивно дивитися в майбутнє людини.

Стаття з веб-сайту Філософсько-богословського факультету УКУ (theological.ucu.edu.ua)

Більше