Module Four of the UCU Certificate Program in Odessa Print

Днями в Одесі відбувся четвертий зі шести модулів сертифікатної програми кафедри богослов’я УКУ «Християнин перед суспільними викликами часу». Черговий модуль був присвячений екологічно-біоетичній проблематиці, головними спікерами були доктори морального богослов’я Володимир Шеремета, голова Бюро УГКЦ з питань екології, та Марія Ярема, викладач кафедри богослов’я УКУ та Школи біоетики. Відповідно до екуменічної спрямованості програми зустріч цього разу відбулася в спільноті протестантів, а саме – у Християнському Гуманітарно-Економічному Відкритому Університеті. Нагадаємо, що попередні модулі відбувалися у греко- і римо-католицьких спільнотах.

b_680_0_16777215_0___images_stories_odesa_4_1.jpg

Під час лекції «Екологічні виклики та християнські рішення» Володимир Шеремета не тільки звернув увагу на низку проблем, які сьогодні побутують в еко-системі світу та України зокрема (проблема із вивозом та сортуванням відходів, сміття, нераціональне використання енергоресурсів, «пластиковий та поліетиленовий бум» тощо), але й запропонував вирішення деяких проблем.

 

«Якщо ми не спостерігаємо вирішення проблеми на державному рівні, то це не означає, що деякі питання ми не здатні розв’язати власноруч, - зауважив Володимир Шеремета. – До прикладу, можна зменшити використання поліетиленових пакетів, відмовляючись від нових у супермаркеті, натомість використовуючи старі, або не використовуючи їх взагалі там, де не треба – інколи цінник можна наклеїти на сам продукт тощо. До того ж, нам треба навчитися сплющувати пластикову тару перед тим, як викидати її в сміття, адже таким чином пляшка чи коробка займатимуть менше місця у контейнері, а отже – не виникатиме потреби так часто вивозити сміття. Сортування відходів – це вже мусить бути у свідомості кожного. Чим краще ми вдома сортуємо сміття, тим легше буде його використовувати згодом для виробництва вторинної сировини, яка, до речі, більш екологічна і потребує менше років для повної утилізації».

b_680_0_16777215_0___images_stories_odesa_4_2.jpgТакож було наголошено на розумному використанні енергії, природних ресурсів. До прикладу, для провітрювання приміщення краще відчиняти кватирку навстіж, а не залишати привідкритою. Електроприлади, у тому числі й подовжувачі, краще виймати з точок живлення, бо навіть у вимкненому стані прилад використовує певну кількість енергії. Більше про екологічну ініціативу та культуру еко-життя в Україні можна почитати на сайті Бюро УГКЦ з питань екології.

Другий блок четвертого модуля стосувався біотичних питань та принципів з боку вчень Католицької та Православної біоетики та їхньої життєздатності на українському ґрунті. Дискусію провокувала і провадила водночас Марія Ярема, доктор морального богослов’я і викладач УКУ. Розглядали підходи біоетики як морального богослов’я і як моральної філософії, які приховані сенси і виклики містяться у обидвох методиках. Порушували теми, котрі щороку набувають усе більшої актуальності в Україні, особливо – у світлі політики, що спрямована на інтеграцію в ЄС: гендерне виховання в закладах дошкільної та шкільної освіти, статева етика та питання гомосексуалізму, розмежування евтаназії та права людини на гідну смерть, євгеника та шляхи зачаття нового життя.

b_680_0_16777215_0___images_stories_odesa_4_3.jpg«Біоетика як наука постала, можна сказати, зі суспільства, тобто ця галузь була покликана шукати відповіді на актуальні медичні, етичні, моральні питання, які з’являлися особливо виразно після Другої світової війни, - зауважила Марія Ярема. - Своєрідним остаточним поштовхом для біоетики як науки став Нюрнберзький процес 1945-1946 років. Зрозуміло, що з часу другої половини ХХ століття до наших днів біоетичних викликів не зменшилося, а навпаки – побільшало. Проте наше завдання намагатися діяти і приймати рішення, розрізняючи, де промовляє біоетична філософія, а де – біоетичне богослов’я. І у першому, і в другому випадку головною цінністю є людське життя, втім, філософія більше піддається маніпуляціям та релятивізму в той час, коли в основі християнського богослов’я стоїть людське життя як Дар Божий, а отже тут не буде місця дуалізму».

b_680_0_16777215_0___images_stories_odesa_4_4.jpgМедитативним завершенням дня була зустріч з одеським поетом, практикуючим психіатром Борисом Херсонським, який у своєму виступі синтезував екологічні та біотичні виклики сучасного суспільства як перевірку на міцність християнських принципів кожного окремо та релігійних груп зокрема.

b_680_0_16777215_0___images_stories_odesa_4_5.jpg«Мені видається, що справжня ціннісна християнізація України досі не відбулася, тому що люди не можуть жити об’єднаними в мирі, ми живемо об’єднаними у страсі. Навіть якщо подивитися на українські політичні партії – найбільші і найпопулярніші об’єднані довкола однієї персони, а не довкола спільної ідеї. Нам часто бракне сили почати зміни зі себе, нам конче треба рівнятися на когось, а не пізнавати власну унікальність, розвивати свій потенціал. Я почав публічно виступати українською після подій 2014 року, той час був для мене страхом, поштовхом і надією водночас. Тобто відбулися зміни внутрішні на прикладі окремої людини. А скільки знадобиться часу для оновлення загальнодержавного?», - Борис Херсонський, як психолог, провокував на відповіді, але не пропонував готового рецепту.

b_680_0_16777215_0___images_stories_odesa_4_6.jpgНаступний модуль Програми запланований на 25 березня, серед спікерів будуть: о. Андрій Зелінський, військовий капелан УГКЦ, тема - «Війна, мир і примирення: теорія і практика»; Юліана Лавриш, кандидат наук із соціальних комунікацій, тема - «Медіакомунікації: інструмент і цілі. Світовий й український контекст»; Олександр Доброєр, директор ГО «Європейський інститут соціальних комунікацій», тема - «Моральне лідерство: стань тим, ким ти є».

 

Про попередні модулі можна прочитати на сайті Кафедри богослов’я УКУ.

Більше