Підготовка фахівців за напрямом підготовки 0301 «Філософія» зі спеціальності 6.030100 «Філософія» / «Богослов’я (Теологія)» Друк

Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр

Кваліфікація фахівця – бакалавр філософії / богослов’я (теології)

Термін навчання – 4 роки

Форма навчання – денна

 

І курс

 

Назва дисципліни Кількість годин
Іноземна мова (англійська) 192
Фізичне виховання 64
Історія античної філософії 32
Історія середньовічної філософії 32
Метафізика і онтологія 32
Філософська етика 32
Логіка 32
Інформатика 16
Основи екології 16
Грецька мова 128
Вступ до спеціальності 32
Вступ до біблійних наук 32
П’ятикнижжя та історичні книги Старого Завіту 48
Історія європейської цивілізації 48
Методологія 16
Психологія 32
Риторика
Основи управління релігійних організацій
Соціальна психологія 32
Правознавство 32
Економічна теорія
Політологія
Літня англомовна школа

 

ІІ курс

Назва дисципліни Кількість годин
Українська мова (за професійним спрямуванням) 48
Фізичне виховання 64
Історія філософії Нового часу та сучасної філософії 64
Історія християнської думки (патристика) 32
Філософія релігії і теодіцея 32
Філософська антропологія 32
Епістемологія 32
Історія християнства 64
Церковнослов’янська мова 64
Псалми та поетичні книги Старого Завіту 32
Синоптичні Євангелія та Дії апостолів 48
Вступ до літургійних наук 32
Пасторальне богослов’я і соціальне служіння 32
Безпека життєдіяльності 16
Іноземна мова (вищий рівень) (англійська) 128
Християнська духовність в постмодерній добі 32
Соціологія 32
Візантійська історія і культура 32
Етика соціально-педагогічної діяльності
Релігійний етикет
Історія сакрального мистецтва 48
Технології соціально-педагогічної роботи
Методики соціально-виховної роботи
Курсова робота 1

ІІІ курс

Назва дисципліни Кількість годин
Історія України 48
Українська мова (за професійним спрямуванням) 24
Історія української культури 32
Історія християнської думки (патристика) 32
Релігієзнавство 32
Історія християнства 32
Історія християнства в Україні 64
Латинська мова 128
Пророчі книги Старого Завіту 48
Йоанівський корпус 48
Павлівський корпус та Соборні послання 48
Христологія і сотеріологія 80
Моральне богослов’я (основи) 32
Загальна і соціальна педагогіка 48
Іноземна мова (вищий рівень) (англійська) 64
Літургійний день 32
Літургійний рік 32
Спецсемінар з написання курсової роботи 32
Релігійна педагогіка 32
Церковно-державні відносини
Курсова робота 1
Соціально-душпастирська практика

 

ІV курс

Назва дисципліни Кількість годин
Соціальна етика 48
Тринітарне богослов’я (і Пневматологія) 48
Есхатологія 32
Еклезіологія 48
Святі Тайни 48
Тайна Євхаристії 40
Моральне богослов’я (спеціальна етика) 40
Канонічне право 48
Науковий семінар 30
Методика викладання християнської етики 30
Спецсемінар з написання курсової роботи 32
Друга іноземна мова (на вибір – німецька, італійська, французька) 104
Дисципліни самостійного вибору студента 92
Курсова робота 1
Соціально-душпастирська практика
Педагогічна практика

 

Анотації курсів

 

Біблійне богослов’я

Вступ до біблійних наук

Ознайомлення з головною біблійною тематикою, термінологією, текстуальними джерелами та методикою досліджень. Історія предмета. Загальні відомості про Святе Письмо. Натхнення і Божий вимір Св. Письма. Існуючі поділи Св. Письма і критерії визначення його канонічності. Людський вимір Св. Письма: мови Біблії, літературні форми (жанри) Біблії.

 

П’ятикнижжя та історичні книги Старого Завіту

Метою курсу є ознайомлення студентів зі структурою і змістом книг, процесом написання їх та редакції, методами біблійних досліджень, подання основних богословських думок. При цьому звертається увага на окремі традиції та джерела написання П’ятикнижжя, з урахуванням літературного спадку Стародавнього Сходу, що впливав на розвиток біблійної думки. Велика увага приділяється біблійній, текстуальній та історичній критиці, біблійній географії та археології, історії народу Ізраїлю, що відноситься до цього періоду.

 

Пророчі книги Старого Завіту

Курс вводить у проблематику пророчих книг Старого Завіту. Постать пророка. Пророче натхнення. Фальшиві пророки. Інструменти та засоби спілкування пророків. Розповіді про пророків. Пророчі книги: формування їх. Коротка історія пророчого руху. Амос – пророк справедливості. Осія – пророк любові. Ісая: Ісая Перший, Ісая Другий, Ісая Третій. Єремія і його людськість. Єремія та історія. Єремія і богослов’я. Єремія та його книга. Перша і друга вістка Єзекиїла. Вістка до народів. Притчі Єзекиїла. Чотири пророки з–перед переселення: Міхей, Софонія, Наум, Авакум.

 

Псалми і поетичні книги Старого Завіту

Курс ознайомлює студентів зі структурою, змістом, тематикою та богословською думкою псалмів та поетичних книг Старого Завіту. Нескінченна мудрість. Мудрість в Ізраїлі. Книга Приповідок. Книга Йова. Книга Проповідника. Пісня Пісень та її інтерпретації. Псалми. Молитися псалмами.

 

Синоптичні Євангелія та Діяння апостолів

Ознайомлення студентів з проблематикою, що пов’язана з критичним читанням та вивченням Євангелій від Матея, Марка і Луки та Діянь апостолів. Висвітлення історії спроб пояснення синоптичної проблеми, методів інтерпретації, екзегеза окремих фрагментів синоптичних Євангелій. Оригінальність кожного євангелиста та їхні спільні риси. Детальніший аналіз найдавнішого Євангелія від св. Марка. Різні способи інтерпретації: критично–історичний метод, літературний і філологічний аналіз, розгляд юдейської Традиції, соціологічний аналіз, історія Традиції та редакції тощо. Щодо книги Діянь апостолів, то після історично–критичного вступу, в якому розглядаються автор, час, місце написання, структура, характер праці чи історія екзегези, відбувається читання відповідних розділів та їхня екзегеза. У процесі екзегези увага звертається на богослов’я відповідної книги, а особливо на еклезіологію, пневматологію, місіологію.

 

Йоанівський корпус

Богословський вступ. Композиція та авторство четвертого Євангелія. Розповідь Йоана. Йоан – розповідне Євангеліє. Екзегеза Йо. 18,28–19,16: Ісус перед Пилатом. Перше, Друге та Третє Послання Йоана. Одкровення: літературний жанр, структура, зміст, мова і стиль, інтерпретації та богословські думки. Запечатана книга та Агнець: Од. 5,1–5. Демон сарани: Од. 9,1–11. Од. 14,1–5: 144 тисячі з Агнцем.

 

Павлівський корпус і Соборні послання

Метою курсу є ознайомлення студентів з життям і посланнями ап. Павла. Після вступу, в якому розглядається хронологія життя св. Павла, а також висвітлюються основні прикмети епістолярного стилю, вивчаються окремі його послання. Аналіз стосується 14 послань, включно з Посланням до Євреїв. Після історично–критичного вступу відбуваються читання та екзегеза кожного послання, метою яких є висвітлення основних проблем та шляхів розв’язання їх ап. Павлом. Також подається історія екзегези окремих послань, починаючи від патристичної екзегези. Представлення проблематики і екзегеза Послання св. Якова, І та ІІ Посланнь св. Петра і Послання св. Юди.

 

Систематичне богослов’я

Вступ до богослов’я

Предмет, джерела і завдання. Поділи богослов’я. Віра і розум у дисципліні “богослов’я”. Що таке Боже Об’явлення (Одкровення). Передання і Святе Письмо, їхнє співвідношення. Божественно–людська структура Святого Письма. Традиція і традиції. Апофатичний та катафатичний методи богословствування. Людина як єдність матеріального і духовного. Що таке “образ”, що таке “подоба”. Депозит віри. Учительський Уряд Церкви. “Догма” – дефініція, розвиток, класифікації. Що таке “єресь” і хто такі “єретики”. Символ віри – джерело богослов’я. Богослуження – онтологічна основа богословствування. Отці Церкви – джерело богослов’я і мірило віри. Роль ікони у переданні Божого Об’явлення. Життя святих і богослов’я. Церковне право та його роль у богослов’ї.

 

Християнська духовність у постмодерній добі

Проблематика глибинного розуміння суті християнської духовності в контексті світоглядних та історико–культурних перетворень у постмодерній добі. Розгляд домодерного, модерного та постмодерного періодів через призму їхніх філософсько–богословських та суспільних парадигм. Глобалізація як основна риса постмодернізму. Характер керигми в постмодерній добі. Погляд на духовність крізь призму вчень християнських мислителів, зокрема Отців Церкви. Святоотцівська трихотомія, співвідношення тіла, душі й духа. Сучасні псевдодуховні уявлення на кшталт ідеалізму, психологізму, волюнтаризму, легалізму, ригоризму, пантеїзму та гностицизму. Особиста зустріч людини з Богом у щоденному житті. Логіка любові. Участь у Божому житті через Євхаристію. Цінність особи та особове спілкування. Співжиття у спільноті. Природа і покликання Церкви.

 

Тринітарне богослов’я (і Пневматологія)

Ознайомлення студентів з проблематикою тріадології і пневматології як зі східно-, так і з західнохристиянської перспектив. Погляд на вчення про Тройцю крізь призму біблійного богослов’я, Вселенських і Помісних Соборів, Отців Церкви. Аналіз тріадологічних поглядів основних гілок християнства: католицизму, православ’я, протестантизму, а також тріадологічних підходів сучасних авторів. Розвиток троїчного догмату в історії. Троїчні паралелі в нехристиянських релігіях. Тринітарні формулювання Апостольських, Олександрійських Отців, Апологетів. Аріанство. Кападокійські Отці. Нікейський Собор 325 р., Олександрійський і Константинопольський Собори. Дискусія про походження Святого Духа. Трійця і християнське життя.

 

Христологія (і Маріологія)

Передумови Воплочення. Старозавітні пророцтва щодо приходу Спасителя. Христологія Нового Завіту. Історичність і реальність людської природи Ісуса. Розвиток христології в І–ІІІ столітті. Олександрійська і Антіохійська богословські школи. Аріанство та Нікейський Собор (325 р.). Аполінаризм. Несторіанство та Ефеський Собор (431 р.). Христологічна проблематика Халкедонського Собору (451р.). Моноенергізм і монотелетизм. Взаємозв’язок христології та сотеріології. Основні напрями сучасної католицької христології. Христос у протестантському вченні. Маріологія як богословський предмет. Марія у Старому і Новому Завітах. Догмат про Боже материнство. Марія – Приснодіва. Непорочне Зачаття. Догмат про Небовзяття Марії. Успення Богородиці. Титули: Співвідкупителька та Посередниця.

 

Сотеріологія

В курсі розглядається головна сотеріологічна проблематика. Розвиток сотеріології в І–ІІІ ст. Сотеріологічні погляди західних богословів від Середньовіччя до початку ХХ ст. Сучасне західне сотеріологічне розуміння особи Ісуса Христа. Сотеріологія християнського Сходу. Богослов’я воплочення і сотеріологія. Взаємозв’язок сотеріології та христології. Богослов’я обожествлення як головна сотеріологічна парадигма східнохристиянського богослов’я.

 

Еклезіологія

Ознайомлення з головними еклезіологічними темами. Єдина, свята, соборна і апостольська Церква. Святе Письмо і Церква. Церква у післяапостольську добу. Церква Святих Отців. Представлення еклезіологічних ідей в іконографії. Життя Церкви у першому тисячолітті. Перший Ватиканський Собор. Еклезіологічні ідеї митрополита Андрея Шептицького. Другий Ватиканський Собор. Догматична Конституція про Церкву “Lumen gentium”. Еклезіологія Патріарха Йосифа Сліпого. Специфіка православної, протестантської еклезіології. Київська еклезіологічна думка.

 

Нехристиянські віровизнання

Основи релігієзнавства. Теоретико–методологічні засади вивчення історії релігії. Доісторичні релігії. Релігії Мезоамерики (релігії доколумбових цивілізацій). Релігії давніх цивілізацій Близького Сходу. Релігія Давнього Єгипту. Релігія Давньої Греції і Риму. Давні релігії Євразії. Первісні („живі”) релігії. Традиційні релігії Азії, Австралії та Океанії. Первісні релігії Африки і Північної Америки. „Живі” релігії Сходу. Зороастризм. Парсизм. Індуїзм. Сикхізм. Джайнізм. Багаїзм. Буддизм. Релігії Китаю. Релігії Японії. Іслам. Юдаїзм.

 

Есхатологія

Християнське вчення про сотворення світу. Сотворення людини і проблема моногенізму. Проктологічна екзистенція і питання первородного гріха. Християнський смисл смерті. Богословське обґрунтування післяземної долі людини і суспільства. Вчення про чистилище. Суть вічного життя. Християнське розуміння неба і пекла. Розуміння остаточного Суду. Воскресіння тіл. Кінець світу.

 

Патристичне богослов’я

Отці Церкви І

Пояснення основної проблематики курсу. Богопiзнання у вченнi Святих Отцiв. Патристична антропологія. Зв’язок мiж догматикою i духовнiстю у вченнi Святих Отцiв. Основи святоотцiвської сотерiологiї та аскетики. Отцi та сучасність. Ранньохристиянська (донiкейська) доба. Початки систематичного богослов’я та боротьба з єресями. Формування богословських осередкiв на Сходi та Заходi. Зародження i розвиток монашества. Формування церковного вчення про Пресвяту Тройцю. Вселенськi собори, головнi єресi та боротьба Церкви з ними. Св. Йоан Золотоустий. Сирiйськi Отцi. Захiднi Отцi IV ст. Преподобний Максим Iсповiдник та св. Софронiй Єрусалимський. Іконоборчий період. Подальший розвиток пiзньовiзантiйського богослов’я: iсихасти. Продовження святоотцiвського Передання у пiслявiзантiйську епоху. Святоотцiвська спадщина у Київськiй Русi та Московськiй Русі. Вiдродження святоотцiвського богослов’я у XIX-XX ст.

 

Отці Церкви ІІ

Читання творів Отців Церкви: час і умови написання, мова, стиль, проблематика. Дідахе. Свмуч. Iгнатiй Богоносець: Лист до Римлян, Лист до Смирнян. Свмуч. Кипрiян Карфагенський: Лист 63 (до Цецилiя). Преп. Єфрем з Сирii: Гимни на Богоявління. Св. Григорiй Богослов: Проповідь 29 (про Сина, перша проповідь). Св. Кирило Александрiйський: Другий лист до Несторія. Преп. Максим Iсповiдник: Послання до Йоана Кубiкуларiя (про любов). Преп. Симеон Новий Богослов: Гимн 15. Св. Григорiй Палама: Гомiлiя 35 (На Преображення Господнє). Св. Йоан Золотоустий: Діалог про Священство III.

 

Літургійне богослов’я

Вступ до літургійних наук

Розгляд літургіки як науки. Літургійне богослов’я. Літургійна еклезіологія. Літургія і символи. Літургія і духовність. Літургія і пасторальна практика. Літургійна спільнота. Служителі літургії. Психологічний аспект богослуження. Культурно–антропологічна перспектива в літургії. Літургія і мистецтво. Мова богослужень. Літургія та інкультурація. Євхаристія. Сакраментологія і літургія. Сакральні місця. Персоніфікація культу в Новому Завіті. Розгляд Конституції Другого Ватиканського Собору про Св. Літургію “Sacrosanctum Concilium”. Вступ до “Інструкцій застосування літургійних приписів Кодексу Канонів для Східних Церков”. Огляд літургійних “сімей” Сходу і Заходу. Історія виникнення візантійського обряду. Виникнення і розвиток літургії. Історія розвитку обрядів у постберестейську добу та його наслідки. Синод у Замості 1720 р. та Львівський Синод 1891 р.: їхні постанови щодо літургійного життя. “Прикладна” літургіка.

 

Літургійний рік

Метою курсу є ознайомити студентів з розвитком церковного року, зосереджуючи особливу увагу на пасхальному циклі. Пояснення засадничої ідеї часу в юдео–християнській традиції. Пасха у Старому і Новому Завітах. Великий піст у Церкві патристичної доби. Розвиток літургійних книг. Головні Господські свята. Розвиток Богородичного циклу свят. Святкування та сучасний світ.

 

Літургійний день

В цьому курсі розглядаються основні принципи молитви спільноти. Етапи та способи формування храмової обрядовості, висвітлення їх у Старому та Новому Завітах. Вплив монашого життя на форму християнської щоденної молитви. Виникнення міського літургійного життя. Літургійне життя Константинополя в Х ст. Зростання Єрусалиму як центру прочанства. Вірменський лекціонарій, грузинські «Ядгарі» та щоденник Етерії. Структурний аналіз чину Вечірні та Утрені. Символічне вживання світла та ладану в християнській службі Божій. Зв’язок між формою християнського богослуження та часом його відправи. Розвиток різних типів візантійської літургійної поезії. Сучасні підходи у різних Церквах до літургії часів. Напрями розвитку літургійного богослов’я у Римо–Католицькій та православних Церквах. Реформа структури літургії та її пасторальні наслідки.

 

Літургія Тайна Євхаристії

Курс має на меті ознайомити студентів з історією та богослов’ям Св. Тайни Євхаристії. Старозавітні основи і прообрази Святої Євхаристії. Тайна Вечеря у Новому Завіті. Донікейська практика і розуміння Святої Євхаристії. Розвиток Св. Літургії у візантійській традиції. Історичний розвиток чину Св. Літургії в Українській Церкві. Містагогія проскомидії. Пояснення Літургії Слова. Літургія Трапези. Анафора: пояснення анафори св. Йоана Золотоустого, богословські характеристики анафори св. Василія Великого. Служба Напередосвячених Дарів.

 

 

Літургія Святі Тайни

Ознайомленя студентів з історичним розвитком, формуванням та богословським змістом Святих Тайн. Поняття та функції Тайни. Остаточне визначення Святих Тайн на Тридентському Соборі. Погляд Східної Церкви. Вплив староєврейських обрядів на Тайни християнського втаємничення і Тайну Подружжя. Тайни християнського втаємничення: Хрещення, Миропомазання, Євхаристії. Тайна Сповіді. Загальна і приватна сповідь, розвиток структури сповіді. Історичний розвиток структури Тайни Єлеопомазання. Тайна Подружжя, відмінності між християнським і староєврейським обрядом вінчання. Тайна Священства: розвиток трьох санів, спільні і відмінні риси сьогоднішнього і колишнього священства.

 

Моральне богослов’я

Моральне богослов’я (основи)

Поняття чесноти, її місце та роль у системі морального богослов’я. Поняття людської природи в лоні східного богослов’я (Максим Ісповідник, Атаназій Великий). Доктрина про природні стремління як основа богослов’я чеснот Томи Аквінського. Богослов’я обожествлення людської особи як основа богослов’я чеснот: індивідуум, просопон, іпостась. Чеснотливе життя як участь у житті Пресвятої Тройці. Поняття про образ і подобу Божу в людині. Поняття про іпостасну совість. Богослов’я чеснот ап. Павла, Томи Аквінського, Максима Ісповідника.

 

Моральне богослов’я (соцiальна етика)

Біблійні засади соціальної етики. Історія соціального вчення Церкви. Основні принципи суспільного життя. Права людини і природне право. Справедливість та її види. Значення любові для християнської соціальної етики. Моральне значення сім’ї, її права та обов’язки. Суть і завдання професійної спільноти. Політичне життя, держава, закон і його справедливість. Моральні засади міжнародного життя. Моральна оцінка праці та власності. Глобалізація господарства і культури. Проблема прогресу і цивілізаційної місії. Співвідношення Церкви з природними людськими спільнотами.

 

Моральне богослов’я (етика подружнього життя і статева етика)

Предмет, термінологія та проблематика курсу. Статевість і подружнє життя у світлі Старого і Нового Завітів. Патристична думка щодо статевості і подружжя (Ігнатій Антіохійський, Тертуліан, Климент Олександрійський, Оріген, св. Амброзій Міланський, св. Августин, св. Йоан Золотоустий). Етичні погляди схоластичного богослов’я, Тридентського собору. Папські енцикліки про статевість і подружнє життя. Богословсько–філософська думка християнського Сходу та роль канонічного права. Етичне вчення Папи Івана Павла ІІ. Розгляд проблематики гомосексуалізму, автоеротизму, природного планування сім’ї, контрацепції.

 

 

Пасторальне богослов’я

Пасторальне богослов’я

Метою курсу є представлення основної проблематики пасторального богослов’я. Богословські підстави для пасторальної діяльності. Пасторальний аспект життя Церкви. Миряни та форми апостоляту в спасительному ділі Церкви. Свідчення мирян про Христа. Основи харитативної діяльності Церкви. Розвиток харитативної діяльності в Церкві. Харитативні структури Вселенської Церкви та УГКЦ. Реалізація харитативної діяльності в єпархії. Харитативна діяльність у парохії.

 

Катехитика

Катехиза в євангелізаційній місії Церкви. Формування катехитики як богословської науки. Східна духовна спадщина і катехиза в УГКЦ: зв’язок між катехизою і богослов’ям; Літургія як основне середовище катехитичного процесу. Катехиза у спільноті Церкви: моделі та джерела катехизи; катехитична канонічна місія. Катехитична дидактика. Організація катехизи в УГКЦ.

 

Пасторальна медицина

Медичні, соціальні, психологічні та духовні аспекти турботи про хворих, неповносправних, умирущих людей та їхні сім’ї. Основні психічні захворювання та духовна опіка над психічно хворими. Місце духовності та психотерапії на шляху зцілення від алкоголізму й наркоманії. Патологія особистості і відповідна допомога. Основи психотерапії та використання її у духовному супроводі.

 

 

Канонічне право

Канонiчне право: “Елементи теорії та історії канонічного права”

Загальні поняття права. Методи і школи правознавства взагалі та церковного права зокрема. Джерела церковного права: Св. Письмо, церковна традиція і звичаї, Вселенські та помісні собори, правила Отців Церкви, державне законодавство Візантії. Джерела церковного права Київської Церкви: соборові постанови, патріарші грамоти, декрети римських понтифіків та конґреґацій, рішення цивільної влади, богослужбові книги, канонічні збірки і трактати, устави.

Кодифікація церковного законодавства. Вступні канони Кодексу Канонів Східних Церков.

 

Канонiчне право: “Конституційне право та засади урядування в Церкві”

Кодекс Канонiв Схiдних Церков як нормативний вияв церковної практики. Вірні у Церкві: набування і втрата статусу, основні права та обов’язки, статус мирянина, священнослужителя, монаха. Обряд і своєправність у Вселенській Церкві. Поняття Церкви свого права. Влада у Церкві: поняття, види, поділ, принципи здійснення, церковний уряд. Єпископи і єпархії: походження і правовий статус; структура та моделі єпархіального управління; внутрішня структура єпархіальної спільноти. Структура Вселенської Церкви. Інституція патріархату. Типи своєправних Церков. Найвища влада у Католицькій Церкві.

 

Канонiчне право: “Правовий вимір Слова і Таїнства у Церкві”

Правові елементи учительського служіння Церкви: обов’язок послуху і право на власну думку, правові аспекти непомильності, правові способи учителювання і суб’єкти його здійснення. Принципи місіонерської діяльності. Організація катехези та її основні джерела. Виховання і навчання як реалізація учительського завдання Церкви: форми церковного навчання; суб’єкти католицького виховання; види освітніх закладів. Конститутивна роль Таїнств у Церкві: правові вимоги до звершення Таїнств; суб’єкти Таїнств; таїнство покаяння тощо. Правовий вимір християнського подружжя.

Більше