«Потрібно творити нову атмосферу спілкування між митцями та богословами», – о. Юрій Саквук про результати презентації фінальних проектів інтер’єру храму Софії-Премудрості Божої Друк

З-поміж восьми робіт, які вийшли до фінального етапу конкурсу на найкращий проект інтер’єру храму Софії-Премудрості Божої, журі обрало чотири. Серед фіналістів: Творче об’єднання Люби Яцків, іконописці: Святослав Владика, Кость Маркович, тандем Маркіяна Мартинюка та Юрія Миська.

Конкурсанти особисто представили проекти та детально розповіли про власну концепцію. Згідно з умовами конкурсу цей етап передбачав виконання зображення Софії-Премудрості Божої у вівтарній частині храму в форматі 1кв.м та подання опису загальної концепції майбутнього храму.

Проект творчого об’єднання Люби Яцків

b_250_0_16777215_0___images_stories_podiyi_sv-sofiya-259x300.jpg

“...Софія Премудрість Божа зображена перед престолом із євхаристійними дарами на ньому. Цей образ натхенний прочитанням старозавітних текстів (Прип 1, 20-33; 8; 9, 1-6; Йов 28; Муд 7-9) та їх християнською інтрепретацією. У книзі Йова нас вразило наголошення біблійного автора на її приналежності до божественного світу. Саме тому з двох сторін від Софії зображені янголи, які ми водночас персоніфікуємо із сімома чеснотами. У Приповідках Премудрість змальована як та, яка співдіє із Богом при створенні світу, і яка також безупинно перебуває із людьми. Вона запрошує: «Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!» (Прип 9, 5). Трапеза із власноруч приготовленими дарами вказує на її служіння людству. У книзі Мудрості Софія зображена як дух, який життєдайно наповнює світ, керує історією народів, відкриває волю Божу тим, хто шукає її. За допомогою колористики ми хочемо показати Премудрість Божу як «вічного світла відблиск, безплямне дзеркало божого діяння і образ його доброти» (Муд 7, 26).

Над Софією зображені символи Пресвятої Трійці: у круглому вітражному вікні — символ Бога Отця, нижче — сім стовпів з дарами Святого Духа (‘Премудість собі дім збудувала і витесала сім стовпів до нього’ Прип 9:1), під ними — Хризма…”

Під престолом зображені дерево та Едемський сад підкреслюють присутність Премудрості на початку творення світу, а також відображають біблійну думку, що Софія – «дерево життя для тих, хто слухає її слова і дотримується її законів» (Прип 3:18). Дерево завершується розквітлим хрестом — символом Христової жертви. У гілля дерева вплетені колоски і виноградні грона. Від престолу витікають чотири райські ріки (символ євангельської науки у Новому Завіті). Рослинність — це символ землі, створеної як Рай і як середовище спілкування людини з Богом. Тому людина повинна оберігати природу як дар Божий….” Завантажити концепцію

Проект Святослава Владики

b_250_0_16777215_0___images_stories_podiyi_sviatoslav-vladyka2-300x288.jpg“…Запроектований храм є восьмигранником. Така архітектура дозволить зберегти символіку числа 7. Адже у кожному горизонтальному ярусі придатних для розписів сегментів є 7 +1 (сторона святилища). З іншого боку є лише три повноцінні яруси площин — найближчі до купола, похилі під барабаном купола та “підковоподібні” під вікнами нижнього рівня. Це у загальній сумі 24 площини. Якщо ще врахувати, що повинна бути збережена певна ієрархічна та історична послідовність у розміщені сюжетів чи осіб, то стає зрозумілим, що з великої кількості сюжетів, які могли б розкрити ідентичність Христа як Божої Премудрості та дії Софії при сотворенні та спасінні світу, слід буде вибрати найважливіші. На наше переконання це слід робити у тісній співпраці з замовником. На теперішньому рівні опрацювання питання, ми б хотіли запропонувати 4 тематичні блоки, які можуть бути представлені у храмі Софії-Премудрості:
– 7 днів творіння;
– богородичний та христологічний цикли;
– історія та персоналії Церкви, як новозавітного дому Премудрості (7 Вселенських соборів; тема Софії у історії та культурі Київської Русі; звернення до теми Премудрості митр. Андреєм та патр. Йосипом тощо)…” Завантажити концепцію

Проект Костя Марковича

b_250_0_16777215_0___images_stories_podiyi_kost-markovych-1024x684.jpg“…Я запропонував наступну іконографічну програму: образ Софії-Премудрості в склепінні купола є основною рисою, властивістю, символом (тут складно знайти відповідне слово) Божого Промислу зі створення світу й віковічного задуму про спасіння людства. Тому у верхньому поясі представлено цикл біблійних сюжетів, які зображають Створення світу, в нижньому – цикл євангельських подій, що відображають головні віхи земної місії Христа-Спасителя. У верхньому ярусі шість епізодів творення доповнюється розміщеним на центральній осі зображенням Святої Трійці, як бесіди святих осіб (під виглядом ангелів) в Премудрому задумі світу. На протилежній, західній площині (якої в проекті не подано) можна зобразити сцену Гріхопадіння (як одній з передумов Воплочення), або Етимасію. В центрі нижнього ярусу – сцена Воскресіння (Зішестя в Ад), зліва від неї – Розп’яття, справа – Вознесіння. Інші сцени за браком місця не подано, але гадаю, що обов’язково мають бути зображені Богоявлення, Преображення, В’їзд в Єрусалим, Зіслання Св. Духа та ще один сюжет, який мені самостійно важко визначити. Над кожною композицією (в простінках барабану під вікнами) можна зобразити старозавітного пророка з висловом чи праобразом відповідної події (хочеться, зокрема, помістити Давида зі словами псалма: Які величні діла Твої, Господи –все премудро сотворив Ти)…” Завантажити концепцію

Проект Маркіяна Мартинюка та Юрія Миська

b_250_0_16777215_0___images_stories_podiyi_mysko-yurij-martynyuk-markiyan-300x212.jpg“…Основними темами, запропонованих розписів, стають: саме зображення Софії Премудрості Божої, Діяння Христа, спрямовані на Викуплення роду людьского з влади гріха, Жертва, Євхаристія, Хрест, Небесний Єрусалим і тема апостольської спадкоємності. Основну сценографію вирішено було розмістити по осях: вертикальній, від Старого Заповіту до Вознесіння Христового і в зворотньому напрямку, як символ обожіння цього світу Господом; і хрестоподібно по горизонталі, згідно з символікою Хреста, який об’єднує небесне і земне. «Як чотири кінці Хреста тримаються і скріплюются його серединою, так і силою Божою тримається висота і глибина, довгота і ширина, тобто вся видима і невидима тварь». (Св. Іоан Дамаскін).

Всі розписи поділені на три умовних яруси. Перший: купольна частина з барабаном і вівтар; другий: паруси і східна та західна стіни; третій: північна і південна стіни.

По задуму всі сцени мають немов би обертатися навколо вертикальної осі, символізуючи річний цикл богослужінь…” Завантажити концепцію

За словами керівника духовно-пасторального відділу УКУ о. Юрія Саквука, наступне завдання для митців – випрацювати зв’язок між трьома храмами: Св. Климентія Папи Римського, Гробу Господнього та Софії-Премудрості Божої. Впродовж літа команди працюватимуть над проектами та презентуватимуть їх журі у вересні 2015 року. Після цього конкурсна комісія визначить, із ким працюватиме.

«Після зустрічі із митцями та розмови із ними, ми розуміємо, що цей конкурс – прекрасний початок діалогу між митцями та богословами. І ми хочемо творити нову атмосферу спілкування між ними. Тому 12 травня організовуємо круглий стіл, на який запрошуємо чотири команди фіналістів та богословів. На цій зустрічі ми спробуємо допомогти митцям осмислити ідею софійності із різних перспектив: патристичної, догматичної, літургічної, іконографічної, еклезіологічної. Це допоможе їм зрозуміти, що ми – як замовники – хочемо бачити в храмі», – розповідає керівник духовно-пасторального відділу УКУ о. Юрій Саквук.

 

Оцінювали роботи конкурсантів: мистецтвознавець Мирослав Откович, директор Коледжу декоративного та ужиткового мистецтва імені Труша Василь Откович, завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної Академії Мистецтв, професор Роман Василик, художниця Іванка Крип’якевич-Димид, художник Роман Зелінько, архітектор храму Софії-Премудрості Божої Іван Бережницький, Президент УКУ Владика Борис (Гудзяк), ректор УКУ о. Богдан Прах, керівник духовно-пасторального відділу УКУ о. Юрій Саквук, декан філософсько-богословського факультету УКУ о. Роман Завійський, заступник ректора УКУ з наукових питань о. Василь Рудейко, а також представник монашества – брат Йов із Унівської лаври студитського уставу.

Інформаційна довідка

Християнська ідентичність є визначальною для спільноти Українського Католицького Університету, а відтак молитва і храм є центральними для життя УКУ як екзістенціально, так і архітектурно – храм є у центрі університетського містечка. Із цієї центральної ролі храму випливають і його основні завдання, які мають відобразитися в його архітектурі та оздобленні.

Академічний вимір університетського храму вимагає від нього не лише виконання традиційних завдань храму візантійської традиції (храм Софії), але й відкриття можливості діткнутися духа молитви древньої неподіленої Церкви (храм Климента Папи Римського) та й взагалі витоків християнства (храм Гробу Господнього).

Таке бачення університетського храму зумовлює наступну його архітектурну структуру: підземний рівень (історія і перспектива): Храм св. Климентія Папи Римського і Гріб Господній, наземний рівень (сучасність): храм Премудрості Божої Софії.

Храм Гробу Господнього (натхнений Єрусалимською святинею) – місце особистої молитви. Простір, де людина може почуватися  комфортно, затишно та ізольовано від світу, місце особистої зустрічі з Творцем. Врахувати відсутність природного світла. Аскетизм оздоби, лампади, можливе спорудження кувуклії. Матеріал: тесаний камінь, ковальство, можливо елементи гутного кольорового скла.

Храм св. Климентія Папи Римського (натхнений храмом Климента Папи в Римі) – екуменічний простір у формі ротонди. Кам’яний престіл. Без іконостасу, але з низькою огорожею-темплоном, який може мати іконографічні зображення характерні для періоду неподіленого християнства. Відчуття атмосфери церковної єдності раннього християнства, яке також притаманне Львову – кафедральному осідку одночасно трьох традицій: візантійської, римської та вірменської. Присутність символів раннього християнства. Рельєфи, орнаменти, низькі барельєфи у стриманій піщано-сірій охристій гамі. Матеріал: тесаний камінь, ковальство, можливо елементи гутного кольорового скла.

Храм Софії – Премудрості Божої – традиційний тридільний храм візантійського обряду. Як храм Софії-Премудрості Божої, він повинен перебувати у духовній тяглості, яка до певної міри поєднує храми Софії у Константинополі, Києві, Римі. Храм повинен представити два основні акценти: мудрість, яка осягається через навчання (академічний вимір) та молитву (духовний вимір) та воскресіння, яке відкриває остаточну есхатологічну перспективу.

Статтю взято з вебсайту Українського католицького університету (ucu.edu.ua)

Tеги:
Більше