Доктор літургійного богослов’я: Спасіння світу настане тоді, коли у серці кожної людини народиться Христос Друк

b_250_0_16777215_0___images_stories_rudeyko_o_vasyl.pngЦього року новим викликом для Церкви постало бажання багатьох християн святкувати свято Різдва разом 25 грудня. Про те наскільки оправданим є таке бажання християн і чи реально на практиці святкувати Різдво усім разом розповідає о. Василь Рудейко, доктор літургійного богослов’я, викладач УКУ, заступник Голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Чому християни не святкують Різдво разом?

За словами священика, відповідь полягає в тому, що календар запропонований Юлієм Цезарем для обліку звичайних днів був не достатньо точним. Він не досить точно відповідав рухові Сонця. Саме тому тепер ми маємо 13 днів календарної невідповідності, що полягає у різниці між церковним (Юліанським) та астрономічним (Григоріанським) календарями. «Календарне питання – не наслідок певних церковних соборів. Тут не потрібно прив’язувати богослов’я, бо йдеться передусім про світський календар, який немає нічого спільного із церковним», – вважає літургіст.

Церковний календар має давнішу логіку і в ньому рік розпочинається із 1 –го вересня. Усі свята, які у нас встановилися, розглядаються із цієї перспективи, а не з перспективи календаря, який починається в січні. «Потрібно усвідомити, що коли ми говоримо про Юліанський та Григоріанський календарі, то йдеться насамперед про світський календар, а не церковний. А якщо вже говорити про церковний календар, то необхідно говорити про те, як функціонують свята і до чого вони прив’язані. Бо церковний календар до певної міри побудований на астрономічних величинах», – пояснює о. Василь. Наприклад, свято Різдва ГНІХ мало би, за богословською логікою, співпадати із днем від якого сонячного світла стає більше. Тобто 25-го грудня, а не 7-го січня. Але ж цією подію не розпочинається відлік нашого церковного календаря, а святом Різдва Пресвятої Богородиці (21 вересня). Тобто логіка церковних свят – святкувати так протягом року, щоб розкривати людям Таїнство Христа. У цьому суть церковного календаря і він не прив’язаний ні до Юліанського, ні до Григоріанського календарів, а до астрономічних днів, які мають своє відображення також у Святому Письмі. «Те саме зі святом Пасхи, яке у нас не залежить від конкретної дати, а від того, коли буде перший повний місяць, весняне рівнодення, і коли випадає у той час неділя та чи не буде вона конфліктувати із юдейською Пасхою», – продовжує думку далі о. Василь.

Точні дати не те, за чим хоче слідкувати церковна традиція. До прикладу, хоча відомо коли воскрес Христос (після 14-го дня місяця нісана – першого за місячним календарем) і навіть були такі люди – квадрадецимани, які намагалися святкувати свято Пасхи саме у цей день, рання Церква відкинула таку пропозицію, бо вбачала сенс у святкуванні в гармонії із природою, яка також преобразилась Таїнством Христа. «Можна у будь-який день року встановити святкування Різдва, бо воно не є історичним святом, – вважає він. – Свята в християнському сприйнятті – не історичні події, а вони є понадсутнісні, метафізичні. Відбувшись одного разу ці події тривають вічно. Тому кожного дня можна святкувати Різдво». Ми це у нашому християнському привіті висловлюємо: «Христос рождається», а не «Христос народився». Одного разу народившись Ісус продовжує народжуватися щомиті в наших серцях. Тому кожен повинен поставити запитання собі: що означає для мене те, що Христос народився? Від нас залежить те наскільки це Світло, яким є Христос, поширюється у світі.

Чи святкуватимуть Різдво коли-небудь християни разом?

За словами експерта, вже більшість православних Церков візантійського обряду святкують Різдво 25-го грудня. Тож нам потрібно поглянути, яким чином вони адаптували свої календарі, і почати святкувати Різдво разом із ними. Більшість православних помісних церков перейшли на т. зв. Новоюліанський календар. За ним Різдво та інші свята вони святкують за Григоріанським календарем, а Пасху згідно із постановою першого вселенського собору. «Вважаю, що проблеми у цьому давно вже немає. Потрібно, щоб була церковно-політична воля в цьому. Тоді запуститься процес приготування вірних Церкви до переходу на Новоюліанський календар», – переконаний він.

На думку о. Василя, вартує вдатись до поняття вибіркових, експерементальних парохій. Спочатку дозволити громадам, які вже бажають це зробити, це здійснити. Також варто зробити опитування вірних.

«Зараз у медіа показують те, що люди готові вже зробити це не тільки в УГКЦ, а й в УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ, – продовжує він. – Цього року особливо відчутний спротив з боку вірних різних конфесій: люди починають святкувати, не зважаючи на те, як святкує Церква. Це небезпечно, бо таким чином в людей буде виховуватися негативне ставлення до церковної традиції, як до якогось застарілого рудименту, який не має відношення до реального життя».

Як святкувати Різдво цього року?

«Я не вважаю, що виклики світу мають впливати на святкування Різдва. Незалежно від того чи є війна чи її немає, ми повинні для себе усвідомити те ким є Христос в нашому житті», – переконаний священик. Бо Христос хоче нас із цього світу «витягнути». Він не прагне, щоби ми, незалежно від світу, були із Ним.

«Революція гідності не полягала у тому, щоби скинути з президенства конкретну людину, а в тому, щоб заіснувало верховенство права, явилась наша культура та гідність незалежно від того, хто буде при кермі. Це понад політикою. Таким є і сенс християнського святкування: незалежно від світу ми покликані засвідчувати у своєму серці світло Христове і нести його. Бо спасіння світу настане тоді, коли у серці кожної людини народиться Христос», – вважає викладач УКУ.

Підготувала Руслана Ткаченко

Стаття з веб-сайту Українського католицького університету (ucu.edu.ua)

Більше