«Давня і водночас нова історія Едему – джерело надії», – доктор Марек Карчевський Друк

В УКУ відбувся круглий стіл «Біблійний образ раю та його рецепція у давньокиївській літературі» – спільний захід гуманітарного та філософсько-богословського факультетів, зорганізований у рамках програми «Київське християнство».

b_670_0_16777215_0___images_stories_bible_obraz_rayu_1.jpg

 

«Щодня в Університеті відбувається дуже багато подій, зустрічей, діалогів, відкриваються нові програми. Проте не так часто ми творимо нові кластери та міждисциплінарні програми. І сьогоднішній захід – це приклад міждисциплінарності. Історичний факультет спільно із філософсько-богословським факультетом творять платформу для діалогу і середовища, яке має поділитися зі світом знаннями про унікальну традицію, носіями якої є зокрема і Український католицький університет. Мова йде про традицію київського християнства», – вважає декан гуманітарного факультету Ігор Скочиляс.

b_670_0_16777215_0___images_stories_bible_obraz_rayu_2.jpg

 

За словами Ігоря Скочиляса, Україна перебувала на розламі – пограниччі, яке колись спонукало наших попередників до діалогу, міжкультурної комунікації, творення унікального богослов’я, яке було на межі між апофетично містичним східним богослов’ям і структурованим богословям. Це творило унікальну традицію, право. Важливо, щоб ми вміли знання про це представляти в глобальному контексті вселенського християнства.

Марек Карчевський, професор Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, який зараз викладає Одкровення Івана Богослова для студентів філософсько-богословського факультету УКУ, поділився власними дослідженнями мотивів Едему в Книзі Одкровення Йоана Богослова.

Як зазначив декан філософсько-богословського факультету УКУ о.д-н Роман Завійський, Книга Одкровення Йоана Богослова – це єдина книжка Святого Письма, яка у візантійсько-слов’янській традиції ніколи не читається впродовж літургійного року. І це до певної міри інтригує.

Професор Марек Карчевський додав, що Одкровення – єдина серед книг Нового Завіту, котру називають пророцтвом. А одним із мотивів, який з’являється в Одкровенні, – нав’язування до історії Едему. За його словами, Книга осмислює елементи історії про рай і розказує, яким чином закінчується історія Едему. Мотив раю поєднує дві сторони Біблії – її початок і кінець. Рай в Одкровенні оживає, набирає нових значень.

b_670_0_16777215_0___images_stories_bible_obraz_rayu_3.jpg

 

«Винятковість Одкровення проявляється в різні способи. У контексті її інтерпретації треба підкреслити її зі Старим Завітом. Їхня інтерпретації дасть можливість побачити у відповідний спосіб протетичне і апокаліптичне призначення книги. Виявляється, що втрачений Едем можна досягти рукою. Можна повернутися до нього. Апокаліптичне бачення Раю може нас здивувати – він тільки подібний до образів, знаних із Книги Буття (2-3). Це – рай відновлений, позбавлений зла. Дорога до раю – не безпроблемна. Однією із проблем є сатана, котрий так само, які прабатьків наших колись, так і зараз спокушає людей і атакує вірних Христові. Давня і водночас нова історія Едему живе і стає для віруючих джерелом надії», – підсумував проф. Марек Карчевський.

Статтю взято з вебсайту Українського католицького університету (ucu.edu.ua)

Більше