Фотогалерея

24 жовтня на філософсько-богословському  факультеті УКУ відбулися патристичні читання «Документи Вселенських Соборів: «Послання Нікейського Собору до єгиптян» і «Послання єпископів, зібраних в Константинополі, до єпископів, зібраних у Римі». Це перші такі читання в 2016-17 навчальному році, організовані кафедрою богослов’я УКУ.

Доповідачем на заході виступив Олександр Кащук, перекладач, доктор патристичного богослов’я, доцент кафедри богослов’я, який дослідив та переклав згадані послання із грецької на українську мову.

У рамках патристичних читань перш за все, увагу зосередили на історико-богословському контексті написання послань. Олександр Кащук коротко розповів про обставини, в яких виникли тексти послань, які він перекладав. Важливість цих послань полягає в тому, що з тих часів збереглося дуже мало автентичних джерел, тому ці послання поміщають серед документів Вселенських Соборів і вельми цінуються істориками.

Щодо Нікейського Собору 325 року, то варто нагадати, що тоді сім років бушувала аріанська контроверсія. Відбувалися бурхливі дискусії. І Собор був покликаний їх розв’язати. Отож у посланні йдеться про проблему аріанства та ще деякі питання.  Проте ще півстоліття після Нікейського Собору не стихала боротьба.

Нарешті відбувся Константинопольський Собор, де остаточно вдалося розправитися з єрессю. Там було доповнено Символ віри, який ми тепер знаємо як Нікео-Константинопольський.

«Послання Нікейського Собору до єгиптян» згадує про тогочасні єресі, зокрема про нечестивість Арія. Також бачимо різкий засуд Мелетія, який вважав, що не можна приймати до Церкви назад  християн, які зреклися віри в час переслідувань.  У нього, до речі, було досить послідовників, з якими він відмежувався від решти церковної спільноти.

У згаданих Документах Вселенських Соборів також обговорюється дата святкування Пасхи, оскільки вихідці з юдейського середовища продовжували святкувати 14 Ніссана. 325 року на І Вселенському Соборі у Нікеї. Отці Церкви дійшли висновку, що християнську Пасху не можна святкувати перед або водночас із юдейською, бо тоді порушується послідовність євангельських подій. Відтоді християни вирішили святкувати Великдень у неділю після першої місячної повні, яка настає за весняним рівноденням.

Важливим моментом патристичних читань було власне представлення перекладу документів Вселенських Соборів та деяких труднощів, які виникли в процесі перекладу.

«Оскільки це документ, варто дотримуватися сухого стилю,  – зазначає Олександр Кащук, - Тому я намагався максимально триматися грецького оригіналу.  Проте певні складнощі були пов’язані з непослідовністю українського правопису, скажімо як має передаватися грецький звук th – як ф чи як т, міф чи міт?»  Учасники читань активно обговорювали  різні аспекти перекладу «Послання Нікейського Собору до єгиптян» і «Послання єпископів, зібраних в Константинополі, до єпископів, зібраних у Римі», щоб вони якнайкраще зазвучали українською мовою.