Ліценціат літургійного богослов'я Філософсько-богословського факультету УКУ пропонує тим, хто має основну й загальну підготовку у Східному католицькому богослов’ї (STB або еквівалент), поглиблене пізнання літургійної спадщини Візантійської традиції, особливо тисячолітньої традиції Київської Церкви. Ліценціатська програма подає детальніше пізнання історії розвитку Візантійсько-Київської традиції і його богословського змісту, для того, щоб студенти – богослови й ті, що вже у душпастирському й катехитичному служінні – могли у різних ділянках свого служіння професійно причинитись до того, щоб літургійне життя відновилось як джерело духовної сили й натхнення.

Студентами ліценціатської програми можуть бути головно богослови, призначені для ведення літургійних комісій та програм на різних рівнях, священики вже в душпастирському служінні, або кандидати, що очікують свячення, а також монаші й мирянські богослови й катехити. У домовленості з керівництвом Кафедри академічні вимоги поодиноких предметів або ліценціатської роботи можуть мати більш академічне або більш душпастирське скерування.

Ліценціатська програма охоплює 4 семестри і вимагає виконання 15 предметів (по 30 годин), 3 семінарі, а також дві наукові статті (на основі прослуханих предметів чи семінарів) і ліценціатська робота (90-120 сторінок). Семестри 1-3 матимуть виклади 2 дні на тиждень; семестр 4 – один день. При прийнятті на програму необхідно доказати робоче знання двох сучасних мов (крім української) а також патристичної греки та церковнослов’янської мови. В іншому випадку ці вимоги можна виконати на початку другого семестру, прослухавши відповідні курси. На початку другого семестру студент подає до потвердження тему ліценціатської праці. Ліценціатська робота здається перед кінцем четвертого семестру.

Студентам, які на магістерській програмі ФБФ-УКУ брали участь у „літургійній спеціалізації”, зарахуються 7 предметів і 1 семінар, з яких будуть звільнені на Ліценціатській програмі.

Складовою частиною ліценціатської програми є участь у всіх богослужіннях, що здійснюватимуться у каплиці корпусу філософсько-богословського факультету УКУ в тих днях коли вони матимуть навчання: священик та диякон у служінні, мирянин у співі, чи прислузі до богослужінь. Програма передбачає періодичне здійснення богослужінь на грецькій та церковнослов’янській мовах (не менше одного разу на місяць).

Предмети програми Ліценціату літургійного богослов'я

1. Історично-богословський розвиток богослужінь візантійської Церкви
2. Історично-богословський розвиток богослужінь Київської Церкви   
3. Таїнство Євхаристії в Київській Церкві
4. Таїнства християнського втаємничення в Київській Церкві
5. Таїнства служіння (Подружжя й Священство) в Київській Церкві
6. Таїнства зцілення (Єлеопомазання і Сповідь) в Київській Церкві
7. Тріодь у візантійській традиції
8. Мінея у візантійській традиції
9. Октоїх у візантійській традиції
10. Церковний устав і літургійний день
11. Джерела формування уставу УГКЦ
12. Часослов Візантійської Церкви
13. Освячення, посвячення  й благословення
14. Історія формування та богослов’я освячень, посвячень і благословень у слов’янській традиції
15. Церковний спів
16. Історія і богослов’я літургійного співу Київської Церкви
17. Церковне мистецтво
18. Богослов’я сакрального простору: літургія та архітектура
19. Сакральний образ в літургії Церкви: історична проблематика та виклики сьогодення
20. Методологія
21. Семінар (для 1-го курсу): Літургійна методологія і термінологія  
22. Молитовні практики
23. Семінар: Приватні моління в українських Церквах візантійського обряду
24. Літургійні й інші богословські дисципліни
25. Семінар: Канонічні джерела літургійної практики Київської Церкви

Викладачі програми Ліценціату літургійного богослов'я
Програму Ліценціату літургійного богослов'я здійснюють викладачі УКУ (д-р Михайло Петрович, д-р Петро Сабат, о. д-р Василь Рудейко, о. д-р Михайло Димид, д-р мист. Ю. Ясіновський, канд. мист. Н. Сиротинська, о. ліц. Василь Попелястий) а також запрошені викладачі з України (проф. Роман Василик, канд. мист. Назар Козак) і з закордону (д-р Ендрю Квінлан).

Анотації предметів

Історично-богословський розвиток богослужінь Візантійської Церкви
Курс передбачає ознайомлення з основними етапами та принципами літургієтворення богослужінь візантійської традиції. Основним завданням курсу є представити головні джерела історії формування візантійського богослужіння та впровадити у проблематику їх дослідження. Велику увагу надаватиметься дослідженню джерельного матеріалу у контексті порівняльної літургіки. Метою курсу є навчити студента коментувати богослужіння візантійської традиції використовуючи історичне та богословське тло також у контексті літургійних традицій інших церков.

Літургійне життя Київської Церкви
Даний курс буде актуальним для усіх Церков візантійсько-словянського обряду України, оскільки має  за мету з’ясувати особливості історичного, культурного та богослужбового розвитку передання Київської Церкви в даних Церквах. Курс буде розкривати цивілізаційний аспект формування унійної тотожності в тогочасних політичних, соціальних та культурних умовах, а також має завдання простежути еволюцію Київської католицької ідентичності та вплив латинської культури Речі Посполитої на розвиток богослужбової думки в УГКЦ.

Таїнства християнського втаємничення в Київській Церкві
Предмет розглядає історичний розвиток літургійної практики таїнств хрещення, миропомазання і Євхаристії, а також канонічні рішення та богословські твори, які вплинули на цю практику та обговорюють її. Особлива увага присвячується питанню відмежування Євхаристії від перших двох таїнств рішенням Замойського Синоду  (1720) а також сучасне старання про поворот до первісної практики.

Таїнство Євхаристії в Київській Церкві
Предмет трактує Таїнство Євхаристії в Київській Церкві під оглядом історичним і богословським. Історичний огляд враховує обрядовий розвиток Божественної Літургії від ранніх століть, а головно від 17 століття до сьогодення в УГКЦ та Українських православних Церквах, а також важливіші історичні обставини, які впливали на цей розвиток. Богословський огляд включає пізнання важливіших канонічних документів а також доктринальних, полемічних та дослідницьких творів авторів Київської Церкви.

Таїнства зцілення (Єлеопомазання  і Сповідь) в Київській Церкві
Даний курс має за мету розглянути текст і богослов’я таїнств зцілення (Єлеопомазання і Сповідь) Требника митрополита Ісидора, коли Київська митрополія  ще не була поділена, а потім  ставиться завдання по століттях розглянути, як формувалися структуральні і богословські зміни таїнств зцілення в Церквах Київської Традиції в ході століть, і які впливали на це чинники.

Таїнства служіння (Подружжя й Священство) в Київській Церкві
Предмет розглядає питання історичного розвитку й богословського розуміння практики вінчання й рукоположення в Церквах Київської традиції. До питань особливої вагомості належать питання упровадження подружньої присяги, вінчання другошлюбних, присяг та сповідування віри при рукоположенні пресвітерів. Так само важливим є питання впливу західного доктринального розуміння подружжя й священнослужіння на Церкви Київської традиції.

Тріодь у візантійській традиції
Свято Воскресіння є основним святом у християнській церковній традиції. Візантійська церква створила особливі цикли богослужінь у період перед і після цього свята. Курс має на меті ознайомити студентів із основними етапами формування цих богослужбових кіл і вказати на особливості богослов’я цих літургійних періодів. Особливу увагу приділятиметься богослужінням Cтрасного і Світлого тижнів, як центру богослужбового життя візантійської традиції та найдавніші літургійні структури. Курс передбачає інтенсивну самостійну роботу студентів, працю з джерельними матеріалами, ознайомлення з традиціями пасхальних богослужінь інших Церков.

Мінея у візантійській традиції
Курс має на меті представити історію формування та розвитку незмінного  (нерухомого) річного кола богослужінь, відображеного в  літургійній книзі під назвою мінея.  Особлива увага  буде приділятися богословському аналізу самих текстів мінеї, порівнянню з візантійською гомілетичною традицією.  З огляду на це, курс вимагатиме від студентів самостійного опрацювання оригінальних текстів мінеї та їхніх церковно-слов’янських перекладів. У ході курсу буде розглянуто особливості рукописних та друкованих видань слов’янських міней.

Октоїх у візантійській традиції
Цей курс має на меті ознайомити студента із історією та богослов’ям змінних текстів добового кола візантійської традиції. Зокрема курсом передбачено впровадження у термінологію жанрів піснетворчих текстів візантійської традиції а також у основні етапи її формування. Курсом передбачено також огляд піснетворців візантійської традиції та методологію коментування візантійської літургійної поезії.

Джерела формування уставу УГКЦ
Метою курсу є розглянути джерела, які послужити для формування уставів УГКЦ від Берестейської Унії до наших днів, ставиться завдання в особливіший спосіб розглянути формування уставу, який уклав о. Ісидор Дольницький під поглядом історично-кретичним і богословським виходячи з його вжитку більше 100 літнього і зобовязуючого до сьогодні в УГКЦ.

Часослов візантійської Церкви
Добове коло богослужінь є основною молитвою церкви. Курс передбачає ознайомлення з основними джерелами формування візантійського часослова та богословськими основами, котрі відіграли роль у творенні його літургійних форм. Значною частиною курсу буде читання та коментування джерельних матеріалів. Курс передбачено як сукупність інтерактивних занять, де основні доповіді готують студенти, їх презентації обговорюються на лекції і підсумовуються письмовою роботою у вигляді наукової статті.

Історія формування та богослов’я церковних освячень, посвячень і благословень у слов’янській традиції
Предмет має літургійно-обрядове, а також богословське скерування, оскільки розглядає церковні освячення, посвячення і благословення, які є важливими чинниками на шляху духовного росту церковної спільноти взагалі і кожного християнина зокрема. Предмет має завдання представляти історичні та богословські основи виникнення церковних освячення, посвячення і благословення у слов’янській традиції.

Історія й богослов’я літургійного співу Київської Церкви
Предмет вивчає історію розвитку літургійного співу Київської Церкви в контексті його глибинних зв’язків із греко-візантійською основою. Важливе значення надається дослідженню жанрової системи літургійних піснеспівів та богослужбових книг Русі-України, зокрема, вивченню українських нотолінійних ірмологіонів XVII-XVIII ст. Окремо аналізуються вибрані піснеспіви в контексті єдності літургійно-богословського та музично-поетичного змісту.

Богослов’я сакрального простору: літургія та архітектура
Курс представить розвиток християнського розуміння сакрального простору в контексті розвитку християнського богослужіння на прикладі окремих пам’яток архітектури. Порівняльний аналіз пам’яток єврейської та мусульманської сакральної архітектури доповнить загальну картину розвитку концепції сакрального простору. Окремої уваги в курсі буде надано також сучасній проблематиці співвідношення сакрального простору та засобів комунікації.

Сакральний образ в літургії Церкви: історична проблематика та виклики сьогодення
Курс має на меті представити богословську проблематику оздоби сакрального простору в цілому та сакрального образу зокрема у світлі історичного розвитку християнського богослужіння. Також курс розглядатиме проблематику співвідношення вчення Церкви, богословських теологуменів та народної побожності у ділянці сакрального мистецтва.

Семінар: Літургійна термінологія і методологія
Семінарем передбачено впровадження студента у проблематику термінології та методології літургійних досліджень. Велику увагу на курсі надаватиметься ознайомленню з базами літургійних джерел та досліджень та методологією праці у бібліотеках. Метою курсу є навчити студента знаходити, класифікувати та опрацьовувати літургійні джерела та дослідження, а також правильно цитувати літургійну літературу.

Семінар: Патристично-догматичні аспекти догматів у літургійних текстах
Завданням семінару є знайти, проаналізувати і осмислити зв’язок і взаємовплив літургійного життя Церкви, молитовних формулювань і практик з догматичними постановами Вселенських і Помісних Соборів. В основі цього зв’язку лежатиме автентичне духовне пережиття зустрічі з Богом у християнських спільнотах конкретних її членів, як це виражено в творах Отців і вчителів Церкви, монахів та мирян. Саме з перспективи спільного літургійного життя Церкви краще стають зрозумілими догми про Пресвяту Трійцю, Воплочення, Пресвяту Богородицю, почитання ікон та інші. Водночас саме церковні догми, які сформувалися внаслідок догматичних дебатів та соборових постанов, уточнювали та карбували хрещальні формули, Символ Віри, а також молитви як приватні, так і літургійні, що їх знаходимо, наприклад, у тропарях, стихирах та догматах Вечірні, Утрені та Літургії.

Семінар: Приватні моління в українських Церквах візантійської Традиції
Семінар має за мету з’ясувати особливості історичні, культурні, богословські, які дали поштовх до виникнення приватних молінь (молебні, акафісти, пасії, хресні дороги і т.п.) в українських Церквах візантійської Традиції, а також має завдання простежути їх богословський зміст і вплив на християн в ході історії.

Інформація для вступників на програму Ліценціату літургійного богослов'я у 2015 р. Б.

Потрібні документи

1. Заява на вступ на програму ліценціату (на ім’я ректора УКУ).
2. Лист-мотивація участі в програмі ліценціату літургійного богослов'я (обсягом 1-2 сторінки).
3. Документ про богословську освіту (оригінал або нотаріально завірена копія).
4. Виписка академічної успішності (із зазначенням переліку прослуханих дисциплін, кількості кредитів з кожної дисципліни, оцінками за іспити, а також, бажано, прізвищами та ступенями викладачів).
5. Допис (статтю) на літургійну тему (обсягом 8-10 сторінок).
6. Поручення-благословення від єпископа для випускників Семінарій та священиків, або настоятеля – для членів монаших спільнот.
7. Автобіографія (обсягом не більше двох друкованих сторінок, на яких потрібно пояснити своє рішення щодо продовження навчання та плани на майбутнє).
8. Медична довідка (за формою № 086-у).
9. Копія трудової книжки (для тих, хто працює).
10. Kопія паспорту (1 сторінка і прописка) та копія ідентифікаційного коду.
11. Дві фотокартки розміром 5х6,5 см і чотири розміром 3х4 см.

При поданні документів необхідно пред'явити паспорт та заповнити анкету встановленого зразка.

Співбесіда

Прийняття на ліценціатську програму здійснюється на конкурсній основі. На підставі поданих документів Приймальна комісія приймає рішення про допуск кандидатів до співбесіди. На співбесіді увага звертатиметься на мотивацію кандидатів, їх інтелектуальний та духовний рівень, спроможність до самостійних наукових досліджень, вміння критично мислити, а також аргументовано та чітко висловлювати свої думки. При співбесіді також братиметься до уваги знання мов: грецької та церковнослов'янської.

Приймальна комісія УКУ суверенно вирішує питання про зарахування кандидатів на програму ліценціату літургійного богослов'я. Її рішення є безапеляційним.

Терміни

Документи слід подавати в деканат філософсько-богословського факультету з 20–27 січня 2015 року з 10:00 до 16:00 год., методисту деканату філософсько-богословського факультету – Лесі Чорній (тел. 240-99-56, внут. 2032). Адреса: м. Львів, 79070, вул. Хуторівка, 35-а.

• Співбесіда – 28.01.2015 року о 10:00 год.
• Початок навчання – 4.02.2015 року.

Оплата

Навчання на програмі є платне. Комісія в справах кадрового забезпечення Києво-Галицького Архиєпископства УГКЦ при зверненні студента старається про знайдення стипендій на навчання на ліценціатській програмі.