The Round Table, which focused on the Ukrainian Experience about Wartime Sexual Violence, took place on 12th September 2022 at Sts Cyril and Methodius Faculty of Theology of Palacký university and was also streamed online via ZOOM and Facebook, hosted and moderated by the Vice-Dean for Foreign Relations.
Three panel guests present in person were:
- a judge at the Diocesan Church Court, Pilsen, Ms Martina Vintrová
- a lecturer of bioethics at Ukrainian Catholic University in Lviv, Ms Mariya Yarema, and
- a lecturer of bioethics at Ukrainian Catholic University, Mr Yuriy Martynyuk
The remaining guests, connected to the debate online, were:
- a lecturer of clinical psychology at Ukrainian Catholic University, Ms Oleksandra Nizdran
- a media scientist, Ms Renáta Sedláková, and
- bishop Tomáš Holub
During the course of the discussion all the panel guests offered both the theoretical approach to the topic and also their personal experience either from the field of action or through working with the victims.
Wartime Sexual Violence is a complex topic and it was approached from many points of views during the discussion. Focusing on a rape and its consequences for the body and the mind of the victim and also the possible aftermath of a pregnancy. And even though all the panel guests were of one mind saying that no ill will should be born towards the victims, several of them admitted that in real life they end up being stigmatized in their communities afterwards and so do their children conceived during the rape.
Які правила поводження з військовополоненими та цивільним населенням у військових конфліктах?
Які фізичні, психологічні та соціальні наслідки супроводжують жертв сексуального насильства під час війни?
Чи можна запобігти цьому насильству, які його причини та як цю тему розглядають журналісти?
Хоча про це всі знають, але говорити про це важко. Навіть військові конфлікти ХХІ століття супроводжуються сексуальним насильством, і війна в Україні не є винятком.
Тому, кафедра богослов'я ФБФ УКУ, Школа біоетики УКУ при підтримці Кирило-Мефодіївського богословського факультету Університету Палацького (Оломоуц, Чеська Республіка) запрошують до участі у міждисциплінарному круглому столі "Сексуальне насильство під час війни у фокусі українського досвіду" у рамках проєкту НЗ УКУ "Цілісний людський розвиток".
Час проведення: 12 вересня 2022, початок о 18:00 год.
Місце проведення: Кирило-Мефодіївський богословський факультет, аудиторія U11.
Формат проведення: дискусійний круглий стіл з участю наживо та онлайн трансляцією на Zoom-платформі та у Facebook.
Мова проведення: англійська.
Посилання для приєднання до Zoom конференції: https://cesnet.zoom.us/j/91006515497
Посилання на online трансляцію у Facebook: https://www.facebook.com/CMTFUP
Подія у Facebook
Кафедра богослов'я та Школа біоетики УКУ провели міждисциплінарний круглий стіл "БІЛЬШЕ ПИТАНЬ НІЖ ВІДПОВІДЕЙ: СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО" у рамках реалізації дослідницького проекту "Незмінний етос змінного життя" Наукового замовлення Університету за напрямом Integral Human Development.
Круглий стіл відбувся 18 листопада 2021 о 16:00-18:30 год.
Формат події: онлайн трансляція із Zoom доступом.
Посилання для підключення до конференції Zoom:
https://us06web.zoom.us/j/84005726862...
Ідентифікатор конференції: 840 0572 6862
Код доступу: 616721
Відео
Подія у facebook
Доповідачі:
1. Оксана Сулаєва, лікар-паталогоанатом, доктор медичних наук, професор.
Тема доповіді: "Сурогатне материнство: медичні виклики"
2. Інна Мамчин, юрист у сфері медичного права, керівник проєктів та програм Школи біоетики УКУ.
Тема доповіді: "Сурогатне материнство: юридичні виклики"
3. с. Йосафата Дробик, старший викладач кафедри богослов'я УКУ, доктор богослов'я.
Тема доповіді: "Етична оцінка сурогатного материнства"
4. о. Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії, директор Школи біоетики УКУ, доктор богослов'я.
Тема доповіді: "Душпастирські виклики в контексті допоміжної репродуктивної медицини"
Віра – це інтуїтивне відчуття присутності Бога у повсякденному житті людини. Віра не потребує доказів, але докази можуть слугувати шляхом до віри.
1. Суть проблеми
Є добре відомим факт, що багато хто з видатних фізиків ХХ сторіччя протягом життя остаточно приходили до ідеї Бога, причому, в незалежності від ступеню свого попереднього атеїзму. Одні з них після цього ставали «звичайними» вірними, тоді як інші сприймали дану подію як професійний виклик і починали активно «шукати Бога в фізиці».
Звичайно, автор, будучи особою тверезомислячою, не відносить себе до видатних фізиків. Але, тим не менше, його шлях до Бога у фізиці був, хоч і не зовсім «стандартним», але, в цілому, подібним. Здобувши свого часу ступінь доктора фізико-математичних наук, він відчув велике полегшення – нарешті з’явилась реальна можливість виконувати не тільки «обов’язкові» дослідження, а також приділяти увагу проблемам, до яких усі ці роки лежала душа, але не доходили руки. А душа лежала, ні, не до пошуків Бога в фізиці, як це логічно витікало б із вище сказаного, а до побудови принципово нової версії теорії ієрархічних динамічних систем. То ж останні двадцять п’ять років досліджень були направлені, в тому числі, і на розбудову такої теорії.
«Досвід Бога – це досвід свободи» – це один з висновків, які зробив о. Тарас Барщевський, доцент кафедри богослов’я УКУ, під час доповіді в рамках нещодавнього семінару на ФБФ. Він розглянув, як святе Письмо і демократія пов’язані в нашій європейській цивілізації та які з сучасних демократичних принципів знаходять своє коріння в біблійних книгах.
Аудіо
Фотогалерея
2 червня відбувся міждисциплінарний семінар кафедри богослов’я «Сучасні виклики і нові можливості богослов’я: радикальна готика». Цю оригінальну тему на межі богослов’я і культурології розвиває о. Олег Гірник.
«Радикальна готика» є, за задумом автора, конструктивістською складовою «богословського авангарду». Богословський авангард із його «принципом проминання» (переконанням, що усе змінюється, немає нічого зафіксованого) відображає досвід ранньої Церкви, яка дуже наголошувала на «проминанні» цього світу, за яким мало би бути щось нове. Це був своєрідний богословський клімат очікування приходу Христа, есхатологічної напруги. Тому, на думку доповідача, ми можемо сміливіше знаходити паралелі між поетами-авангардистами та богословською риторикою, і це може бути свіжий подув у розвиток богослов’я. Крім того, авангард як те, що стоїть попереду, першим відчуває на собі виклики й удари середовища. А це те, що дуже потрібне для євангелізації, коли християнську вістку потрібно пронести у найдальші закутки і в найскладніших ситуаціях.
 4 листопада 2014 року відбувся Перший Міждисциплінарний семінар УКУ «Київська традиція та християнський універсум», і цього року був він присвячений постаті святого Йосафата Кунцевича. Ідея започаткування подібного роду семінарів виникла на периферії різних інституцій (Гуманітарного ф-ту, кафедри богослов’я Філософсько-богословського ф-ту, а також Інституту історії Церкви), що й визначає їх міждисциплінарність. Метою семінару є критичне переосмислення та популяризація еклезіальної ідеї Київської Церкви.
|
