Другий Ватиканський Собор, який неодноразово наголошував на святості Тайни Подружжя, в одному зі своїх документів стверджує,[1] що «інтимна єдність подружньої любові та співжиття, заснована Творцем на власних законах, затверджена подружнім союзом, тобто нерозривною особистою згодою. І тому людським актом, яким подруги взаємно себе дають і приймають, повстає також і перед суспільством інституція зі своєю стабільністю за Божим наказом; цей святий союз призначається як для добра подругів і дітей, так і для добра суспільства, і не підлягає людському арбітражу».

Завантажити

[1] Пор. CONCILIO ECUMENUCO VATICANO II, Costituzioni, decreti, dichiarazioni, discorsi e messaggi, Gaudium et spes н. 48 . – C. 777׃ ”intima communitas vitae et amoris coniugalis a Creatore condita suisque legius instructa, foedere coniugii seu irrevocabili consensu personali instauratur. Ita actu umano, quo coniuges sese mutuo tradunt atque accipiunt, institutum ordinatione divina firmum oritur, etiam coram societate; hoc vinculum sacrum intuitu boni, tum coniugum et prolis tum societatis, non ex humano arbitrio pendet”; див. Також PIO XI PP, Lettera enciclica Casti Connubii: AAS 22 (1930). – C. 543-555.